Свідчення про Патріарха Варфоломія: шість яскравих висловів від духовних і політичних лідерів

У книзі Іоана Хрисавгіса «Варфоломій: Апостольська місія. Пророче бачення», яка щойно вийшла у видавництві «Дух і літера», зібрані свідчення наших сучасників про непересічну постать Патріарха, якого часто називають миротворцем, будівничим комунікаційних мостів і «зеленим патріархом».

Пропонуємо увазі читачів бібліотеки NewLib шість яскравих свідчень із власного досвіду спілкування відомих політичних та релігійних лідерів  із Патріархом Варфоломієм, що увійшли до цієї книги.

Фото з книги
Іоан Хрисавгіс. Варфоломій: Апостольська місія. Пророче бачення

Папа Франциск:

У Патріархові Варфоломії я побачив глибоку духовну чутливість до болісного стану сучасного людства, так сильно зраненого невимовною жорстокістю, несправедливістю та дискримінацією. Ми обидва вкрай стурбовані тяжким гріхом проти Бога, який, здається, щодня примножується, а саме глобалізацією байдужості до спотворення образу Божого в людині. Ми переконані, що покликані працювати над розбудовою нової цивілізації любові й солідарності. Ми обидва усвідомлюємо, що тепер, коли ми опинилися перед надзвичайно серйозними проблемами, голоси наших братів і сестер змушують нас стрімкіше рухатися шляхом примирення та співпричастя між католиками і православними — задля того, щоб вони могли достовірно проголошувати євангеліє Миру, яке походить від Христа.

Я вважаю водночас милістю і привілеєм йти пліч-о-пліч із Патріархом Варфоломієм у надії служити нашому єдиному Господу Ісусу, розраховуючи не на наші вбогі сили, а на вірність Бога, за заступництва святих братів — апостолів Андрія та Петра.

Передмова Його Святості Папи Франциска, с. ХІ.

Джозеф Байден:

Мене одразу захопили його тепло й духовність. Вони огортають вас. Він випромінює благодать і володіє даром переконання. Але найбільше мене вразило, як Його Всесвятість втілює нашу християнську віру — цілком і повністю. Кажучи простими словами, він — один із найподібніших до Христа людей, яких я колись зустрічав.

с. 17.

Недостатньо проголошувати наші переконання — потрібно жити ними. Необхідно діяти. І саме так завжди чинить Його Всесвятість. Він простягає руку й шукає консенсусу. Він захищає свободу віросповідання не лише для греко-православної Церкви, а для людей в усьому світі. Він сприяє миру.

с. 18.

Епіфаній, Предстоятель ПЦУ:

6 січня 2019 року з рук Його Всесвятості ми отримали Патріарший і Синодальний Томос про автокефалію Української Православної Церкви. Усвідомлюючи, скільки через цей мужній крок довелося перед цим і доведеться у майбутньому потерпіти від супротивників і любителів неправди, Його Всесвятість не побоявся піти на нього. До цього кроку його спонукали любов і правда…

Хіба не змушений він був терпіти несправедливі докори від братів у вірі? Хіба легко йому було вести корабель церковний і бути служителем єдності та канонічного порядку Вселенського Православ’я? Але він гідно долав усі виклики й тому справедливо стоїть в ряду найбільш видатних церковних і суспільних діячів світу в ХХ столітті.

Передмова Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, Предстоятеля Православної Церкви України, с. XIV-XV.

Бенедикт XVI, почесний Папа:

Патріарх навчався не лише в Православній Церкві, а також у Мюнхені й Римі. Різноманіттю мов, якими він спілкується, відповідає й різноманіття простору культур, у якому він пересувається. У цьому сенсі його думка, що сягає дуже глибоких джерел, — це мандрівка з іншими й до інших, яка, звісно, не втрачає напрямку, тому «перебування в дорозі» не перетворюється на рух в нікуди. Глибока вкоріненість у вірі в Ісуса Христа, Сина Живого Бога й нашого Спасителя, не стає на заваді відкритості до іншого, тому що Христос несе в Собі всю істину.

с. 50.

Відчуваю, що мені особливо пощастило, що і після того, як я залишив посаду, Патріарх залишився так само особисто близьким до мене, як і завжди, і навіть провідав мене в моєму маленькому монастирі. У багатьох місцях моїх апартаментів можна побачити пам’ятні речі, отримані від нього. Це не лише милі знаки нашої особистої дружби, а й вказівники на шляху до єдності між Константинополем і Римом, знаки надії на те, що ми рухаємося до єдності.

с. 51.

Поділитися

Поділитися на facebook
Поділитися на telegram
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin
Поділитися на email
Поділитися на print

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *