Сто років тому, в 1920 році, Вселенський патріархат опублікував енцикліку «Церквам Христа, всюди сущим», закликаючи християн світу до більш тісного співробітництва та налагодження міжхристиянського діалогу.
В результаті такої ініціативи мала постати міжнародна церковна організація Ліга Церков, подібна до Ліги Націй. В подальшому ці процеси сприяли заснуванню Всесвітньої ради церков.
Наративи енцикліки Вселенського патріархату найбільш яскраво втілилися на практиці як екуменічний рух.
Наводимо цитату з енцикліки про дружбу і добре ставлення (Церков) одна до одної, які мають виявлятися наступним чином:
1) шляхом прийняття єдиного календаря з одночасним святкуванням великих християнських свят усіма Церквами;
2) шляхом обміну братніми посланнями на великі свята церковного року, а також і за інших важливих обставин;
3) шляхом більш близьких відносин перебуваючих всюди представників різних Церков;
4) шляхом спілкування богословських шкіл і представників богословської науки і шляхом обміну друкованими в кожній Церкві богословськими працями і церковною періодикою;
5) шляхом направлення студентів однієї Церкви до шкіл іншої;
6) шляхом скликання загальнохристиянських конференцій для вивчення питань, що мають спільний для всіх Церков інтерес;
7) шляхом неупередженого й історично обґрунтованого вивчення догматичних відмінностей на кафедрах і в друкованих працях;
8) шляхом взаємної поваги до відмінних у різних Церков традицій і звичаїв;
9) шляхом взаємного надання в користування молитовних будинків і цвинтарів для погребіння на чужині спочилих послідовників інших сповідань;
10) шляхом врегулювання між різними сповіданнями питання про змішані шлюби;
11) шляхом, нарешті, сердечної взаємної підтримки Церков у справах релігійної допомоги, благодійності й добросусідства.
Джерело: Енцикліка Вселенського патріархату «Церквам Христа, всюди сущим», 1920 рік.
Переклад українською — Георгія Коваленка.