Не в тому суть, наскільки «не для себе» живе людина, не у якійсь її винятковості, але у її здатності відповідати за себе.
Від нас залежить, чи стане світ людей байдужим середовищем або ж у ньому буде жити надія і свідчення про те, що у взаємодії та спілкуванні можлива реалізація наших уявлень про благо і мету людського буття.
Віра сприяє реалізації покликання, додає впевненості і взагалі посилює відчуття істини людського буття.
