Джерела нашої сили: 12 мотивуючих цитат

Іще одна добірка цитат про те, що може стати нашим мотиватором у русі до джерел сили. Ці влучні вислови спонукають до рефлексії та дії.

ТОП-12 цитат від ПЕН зі збірки «Що дасть нам силу?».

Зі слів про важливе росте те, чого бути не може. Мовці стають спроможними, слова ста­ють діями, а неможливе – можливим. Змістов­ні діалоги дають силу.

Ірина Славінська. Вірю більше я у силу слова. — с. 43.

Попри всі обставини – не втрачати свого голосу, не втрачати своєї незалежності, не втрачати себе. Не знецінювати себе, не бояти­ся жити. Навіть коли боляче. Навіть коли нестерпно. Не боятися втомлюватися, відчувати лють або виснаження, плакати, кричати, розгу­блюватися, але не втрачати своєї точки опори. Інколи достатньо – самих себе. […]
Якби слабкими були українські жінки, ми б давно втратили нашу землю, нашу мову, нашу ідентичність, нашу незалежність.
Відповідальність за своє життя та за життя своєї дитини або за життя того чи тієї, що тобі довіряє, орієнтується на тебе, вірить, – у цьому, але не тільки в цьому, сила жінки.

Лариса Денисенко. Сила права. — с. 58.

Бути сильними — означає запобігати насиль­ству, неважливо – домашнє воно чи агресія ін­шої держави.
Бути сильними та відповідальними – це означає боротися всіма можливими правови­ми засобами. Так, перемога тут не здобуваєть­ся вмить. Так, часто для досягнення перемоги потрібні зміни, неважливо – особисті, суспіль­ні чи ж інституційні. І ще потрібне терпіння – історично нами набуте. І волелюбність – істо­рично нам забезпечена. І дотримання правил – що дається найважче, бо правила часто встановлювалися чужинцями.

Там само. — с. 60.

Звісно, ми можемо як нація піти в далекий похід до чарівного Ґудвина, щоб просити сили, нам притаманна віра в казкові дива, але мо­жемо і зрозуміти, що вона в нас давно є, треба просто визнати це, бути відповідальними й не думати, що нас хтось зурочить.

Там само. — с. 61.

Визнати власне безсилля – це вже пер­ший крок до відновлення сили.

Андрій Любка. Безсилля сильних. — с. 67.

Джерелом духовної сили спіль­ноти людей або, висловлюючись сучасною мовою, джерелом доданої вартості є Божа благодать.

Мирослав Маринович. Як Україні виростити крила

Сила полягає також і в тому, щоб не боятися розділити з кимось свою слабкість. Не соромитися говорити про неї, не сороми­тися шукати підтримки. Адже найнадійнішим і найдоступнішим джерелом сили є той, на кого ти можеш покластися.

Сергій Жадан. Дай мені сили

***

Те, що робить тебе сильнішим – присутність по­руч із тобою людей, які вперто й наполегли­во змінюють світ, роблять його бодай трішки прийнятнішим для життя.

Там само.

Для нарощування внутрішньої сили нам пора вчитися розумі­ти, що є сотні кольорів і відтінків, а не лише чорно-білий.

Степан Процюк. Протиотрута від безсилля. — с. 133-134

Що ж дає нам силу? Маленькі й упевнені зу­силля багатьох людей, чиїх імен і прізвищ ми здебільшого не знаємо чи не запам’ятовуємо. Вони рухаються у багнюці й темряві, щокроку наражаючись на агресивну критику і впадаючи у відчай, навпомацки, припускаючись помилок, але саме вони протоптують стежки, якими досі ніхто ще не ходив.

Ія Ківа. Сильні, як дубовий гай. — с. 155.

Хоче­те стати сильними? Посадіть дуб. Бажано – біля свого будинку, але спершу – у власному серці. Сьогодні, вже. Щоб одного дня Україна перетво­рилась на цілий гай дубових сердець – людей, які замість питати «що дасть мені силу?» дума­тимуть «що ще я можу зробити?»: для себе, ін­ших, громади, суспільства, країни. Вслухайтесь: ці дубові серця вже б’ються поміж нас.

Там само. — с. 157.

Допоки кожен із нас на своєму місці не став людиною, не знайшов силу бути, не видобув із себе силу перетво­рення самого себе і того шматочка Всесвіту, що даний йому у вигляді його родини, його країни, його внутрішнього світу, доти люд­ство не може називатися людством.

Володимр Рафєєнко. Сила людини. — с. 174.