Афоризми, цитати, визначення
Людина – це...
Мислення для всіх і в кожній ситуації – це доля і шлях людини.
Мислення для всіх і в кожній ситуації – це доля і шлях людини. Станіслав Єжи Лец. «Незачесані думки» / Пер. з пол. – К.: «Дух
Мене цікавить людина, тобто все на світі.
Мене цікавить людина, тобто все на світі. Станіслав Єжи Лец. «Незачесані думки» / Пер. з пол. – К.: «Дух і літера», 2006. — с. 30.
Людина не володіє думкою, а думка володіє нею.
Людина не володіє думкою, а думка володіє нею. Анатолій Ахутін. «Війна і інтелект». — с. 10.
Завжди існує спокуса повірити у те, що ми є вищими і правда за нами – незалежно від того, чи підтримуємо ми це релігійними віруваннями, світською позицією або сумішшю одного і другого.
Кожна людина мусить відстежувати настільки об’єктивно і скептично, наскільки можливо, тенденції до ненависті та відчуття власної винятковості, що присутні у нас усіх. Завжди існує спокуса
Люди після смерті, як книжки: прочитавши їх повністю, знаходимо в кінці тільки друкарські помилки.
Люди після смерті, як книжки: прочитавши їх повністю, знаходимо в кінці тільки друкарські помилки. Станіслав Єжи Лец. «Незачесані думки» / Пер. з пол. – К.:
Людина потребує чогось, що виходить за рамки повсякденної миски.
Людина потребує чогось, що виходить за рамки повсякденної миски. Адам Міхнік. «Розмови між паном і панотцем». — с. 243.
У людському житті є дві цінності, без яких воно стає кульгавим. Одна – це здатність кинути виклик самому собі. А друга – це вірність собі.
У людському житті є дві цінності, без яких воно стає кульгавим. Одна – це здатність кинути виклик самому собі… А друга – це вірність собі.
Буття собою, автентичність – це просто щирість. Це правда, втілена в людині. Я є таким, яким є. Знаю своє місце серед людей, і не принижую себе, ані вивищую. До неба не йдуть перевдягненими в чуже.
Буття собою, автентичність – це просто щирість. Це правда, втілена в людині. Я є таким, яким є. Знаю своє місце серед людей, і не принижую себе,
Порядок у суспільстві існує не тому, що добре працює поліція, а тому, що він у головах людей.
Порядок у суспільстві існує не тому, що добре працює поліція, а тому, що він у головах людей. Олександр Стражний. «Український менталітет: ілюзії – міфи –
Там, де агресія не є умовою виживання, людина формується доброю, привітною. Але в той же час наївною, довірливою, що легко піддається різноманітним навіюванням.
Там, де агресія не є умовою виживання, людина формується доброю, привітною. Але в той же час наївною, довірливою, що легко піддається різноманітним навіюванням. Олександр Стражний.
Цивілізація відчутна тільки там, де є повага до людини.
Цивілізація відчутна тільки там, де є повага до людини. Олександр Стражний. «Український менталітет: ілюзії – міфи – реальність» — с. 341.
Людина виділяє катастрофу.
Людина виділяє катастрофу. Еміль Сьоран. «Силогізми гіркоти. Падіння у час». — с. 106.
Якщо не пройдеш через спокусу смутку, не здобудеш досвіду радості з того, що виникло з болю.
Якщо не пройдеш через спокусу смутку, не здобудеш досвіду радості з того, що виникло з болю. Юзеф Тішнер. «Переконати Господа Бога». — с. 243.
Ми лише тоді по-справжньому заслуговуємо право на життя, коли виконуємо свій обов’язок як громадяни світу.
Ми лише тоді по-справжньому заслуговуємо право на життя, коли виконуємо свій обов’язок як громадяни світу. Із цього фундаментального твердження можна було б легко вивести обов’язки
Людина потребує чогось, що виходить за рамки повсякденної миски.
Людина потребує чогось, що виходить за рамки повсякденної миски. Адам Міхнік. “Розмови між паном і панотцем”. — с. 243.
У людському житті є дві цінності, без яких воно стає кульгавим. Одна – це здатність кинути виклик самому собі. А друга – це вірність собі.
У людському житті є дві цінності, без яких воно стає кульгавим. Одна – це здатність кинути виклик самому собі… А друга – це вірність собі.
Людина – дуже дивна істота. Вона може роками жити без гідності, якщо позбавлена надії на те, що її здобуде. Проте вистачить проблиску надії, і в поневолених людях із великою силою прокинеться потреба гідності.
Людина – дуже дивна істота. Вона може роками жити без гідності, якщо позбавлена надії на те, що її здобуде. Проте вистачить проблиску надії, і в
Пригнітити критичне мислення – означає зробити людину піддатливою до споживання інформації, потрібної владі.
Пригнітити критичне мислення – означає зробити людину піддатливою до споживання інформації, потрібної владі. Здатність людини думати, сумніватися і ставити питання є незручною, а іноді й
Треба не намагатися змінити світ, а починати з самого себе.
Треба не намагатися змінити світ, а починати з самого себе. Любомир Ґузар. «На землі нас багато, але дуже мало людей» / Сучасність, №12, 2009. — с. 10.
Цінності – це те, що визначає нашу поведінку не тоді, коли легко, а тоді, коли нам важко.
Цінності – це те, що визначає нашу поведінку не тоді, коли легко, а тоді, коли нам важко. Із промови Олександри Матвійчук на церемонії вручення Нобелівської премії миру 2022
Без великої віри нема великої дороги і нема дужої людини, здатної долати великі дороги.
Без великої віри нема великої дороги і нема дужої людини, здатної долати великі дороги. А в малій людині виступають ззовні малі слабкості. Євген Сверстюк. “Блудні
Зовсім нестерпною стає самотність, коли втрачається власне «Я», яке можна усвідомити в усамітненні, але підтвердити ідентичність якого може тільки надійне співтовариство рівних.
Зовсім нестерпною стає самотність, коли втрачається власне «Я», яке можна усвідомити в усамітненні, але підтвердити ідентичність якого може тільки надійне співтовариство рівних. У цьому становищі
Людина може втратити всі так звані права людини, не втрачаючи своєї сутнісної якості як людина, своєї людської гідності. Лише втрата держави сама по собі викидає її з людства.
Не втрата конкретних прав, а втрата спільноти, яка бажає і здатна гарантувати хоч би якісь права, була тим нещастям, на яке наражалася дедалі більша кількість
Справедливою і правдивою людина стає завдяки піклуванню про душу.
Справедливою і правдивою людина стає завдяки піклуванню про душу. Ян Паточка. «Єретичні есе про філософію історії» / «Основи», Київ, 2001. — с. 291.
Хто чинить спротив, той має право на майбутнє.
Хто чинить спротив, той має право на майбутнє. Ярослав Грицак. Тарас Прохасько. «Ярослав Грицак. Інший формат» / Лілея-НВ, 2003. — с. 52.
Людина — істота історична… Людина завжди мусить відповісти co6i, ким вона є, це питання виникає завжди. А щоб вона на це питання відповіла, вона мусить покладатися на історію.
Людина — істота історична. Жодна інша істота на планеті не має історичної свідомості, історичної пам’яті. Це властиво лише людині. Значить, це щось дуже людське. Людина
У боротьбі з самим собою можна стати по-справжньому великим – а щонайменше лишити інших у спокої.
Існує великий ворог, який завжди з нами. Це – ми самі. Краще сказати: наша захланність, брак розсудливості, безсердечність, чванливість і т.д. У боротьбі з самим
Люди можуть відносно легко помиритися навколо своїх інтересів, але вони готові перегризти один одному горло, коли заходить мова про цінності.
На відміну від інтересів, цінності не підлягають торгові. Люди можуть відносно легко помиритися навколо своїх інтересів, але вони готові перегризти один одному горло, коли заходить
Що більше людина забуває про себе, віддаючись виконанню справи чи коханню до іншої людини, то більш людською вона стає і тим повніше реалізує себе.
Що більше людина забуває про себе, віддаючись виконанню справи чи коханню до іншої людини, то більш людською вона стає і тим повніше реалізує себе. Віктор
Будь-де людина, яка протистоїть долі, отримує шанс осягнути щось через власні страждання.
Будь-де людина, яка протистоїть долі, отримує шанс осягнути щось через власні страждання. Віктор Франкл. “Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі”. — с. 79.
Самотня людина думає, що її не люблять і що ніхто не буде її другом, але проблема радше в тому, що ця людина нездатна любити когось або бути чиїмось другом, бо висуває недосяжні вимоги для дружби і любові.
Самотня людина думає, що її не люблять і що ніхто не буде її другом, але, можливо, проблема радше в тому, що ця людина нездатна любити
Люди часто залежні не від того, що мають, а від того, до чого прагнуть.
Люди часто залежні не від того, що мають, а від того, до чого прагнуть. Йосиф Сірка. Публіцистична збірка «Актуально-3» / Видавництво “Мистецька Лінія”, Ужгород, 2009