Цього року Україна відзначає тридцять років своєї Незалежності та тридцять років солідарності з бідними в Києві та інших містах країни. 26 травня 2021 року Нова бібліотека Софії-Мудрості взяла участь у роботі вебінару «Джерела порозуміння: досвід Спільноти святого Егідія». Спікерами виступили:
– Юрій Ліфансе, голова Спільноти святого Егідія в Україні;
– Ольга Макар, координаторка руху Молодь за мир.
Співорганізаторами події виступили y Дух і Літера та Відкритий Православний Університет Святої Софії-Премудрості. Модерував зустріч консультант Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Костянтин Сігов.
Спільнота, яка народилася в Римі 1968 році, нині присутня в сімдесяти країнах світу. Жива практика Спільноти допомагає усім, хто стикається з її діяльністю — і християнам, і просто людям доброї волі, — звільнитися від соціальних стереотипів, міліарних символів та метафор.
Про ідею та історію виникнення Спільноти розповів голова Спільноти святого Егідія в Україні Юрій Ліфансе. Спільнота не була задумом, зрозумілим усім від початку. Вона з’явилася завдяки інтуїції її засновника Андреа Ріккарді у 1968 році внаслідок великого пошуку нового вираження віри. На думку А.Ріккарді, найкращим способом змінити світ та його реалії було змінювати серце людини. Ці ідеї спровокував ІІ Ватиканський Собор, який звільнив багато соціальних енергій.
Перші ідеї щодо діяльності Спільноти сформувалися в об’єднанні однодумців, яке називалося «Школа популаре». Сьогодні це «Школа миру», яка займається допомогою нужденним.
Поступово поняття «бідний» розширилося — від бідних людей до бідних країн. Діяльність Спільноти перетнула державні кордони і дісталася, зокрема, Африки (Мозамбік). З 1991 подолала конфесійні кордони і з’явилася у традиційно православній Росії. Спільнота св. Егідія народилася в Римі, має унікальний устав при Святому престолі. Але її представниками є люди, які сповідують різні релігії і збираються разом, щоб служити ближнім. Це також і світські люди, які переживають повноту Євангелія кожен день, вірять, що світ можна змінити через близькість до бідних, до слова Божого, один до одного.
Основним принципом Спільноти св. Егідія є щоденна молитва. Ідея полягає в тому, щоби обов’язково мати Божу підтримку в тій діяльності, яку виконують члени Спільноти. Після молитви Спільнота іде на вулицю, щоб побачити бідних і допомогти їм.
«Спільнота завжди має погляд, сповнений конкретики і мрій. Ми на вулиці разом з людьми, дивимося на світ ширше із поглядом Євангелія, дивимося далі за горизонт. А починається все з маленької зустрічі».
Юрій Ліфансе
Пан Юрій також розповів про миротворчий метод Спільноти св. Егідія на прикладі врегулювання конфлікту в Мозамбіку. Відтоді Спільнота стає важливим миротворчим суб’єктом у світі, який має оригінальні підходи. Техніки, які використала Спільнота, є відмінними від технік професійних миротворців. Це було унікальним поєднанням державної та недержавної миротворчої діяльності, а саме:
- дружба (людині потрібен час, щоб змінити своє серце і навчитися думати не логікою війни);
- діалог (бути посередником у діалозі — значить на мати жодного інтересу та своєї вигоди — ні економічної, ні політичної. Головне — мир і життя людини. Тоді посередникам можна довіряти. Довіра розбудовується за принципами конфіденційності та постійності);
- гнучкість (Спільнота — вільний суб’єкт, для неї нема заборони розмовляти з різними людьми, нема протоколів, норм, тому вона може користуватися різними методами. Спільнота не повинна звітувати різним службам про вчинені кроки, ризикуючи витоком інформації. Нема бюрократії, що пришвидшує прийняття рішень і напряму пов’язано з їхньою креативністю. Виконання обіцянок не має термінів, тому вони можуть бути довгими у часі. Головне — досягти потрібного результату).
Спільнота не знає наперед, яким буде мирний договір, але виходить з того, що всім потрібен мир.
Ольга Макар, координаторка руху «Молодь за мир», зазначила, що великим другом Спільноти св. Егідія став Папа Іван Павло ІІ. Саме він звернув увагу Спільноти на проблеми Африки. Внаслідок діяльності Спільноти в Мозамбіку виник один з її найуспішніших кейсів, коли від медичної та гуманітарної допомоги цій країні Спільнота перейшла до миротворення і посприяла укладенню миру та припиненню війни в Мозамбіку. Цей мирний договір існує до цього часу, і він працює.
Саме в Мозамбіку в Андреа Ріккарді виникла перша ідея щодо примирення — організувати переговори між ворогуючими таборами однієї країни та шукати для цього контакти через усі можливі джерела. Водночас проводилася апеляція до миру серед населення та суспільства. Важливими рисами цих переговорів були відсутність поспіху та урахування всіх інтересів сторін.
Усі проекти Спільноти стосуються простих людей.
Ідеї:
- бути спільнотою народу;
- бути відкритими до всіх;
- кожна людина — від найменшого до найстаршого — може робити щось для всього світу;
- креативність: Спільнота допомагає людини відкрити свій потенціал і направити діяльність у русло побудови миру;
- працювати «на майбутнє», щоби скасувати концепцію поразок: мир настане обов’язково, хай навіть його побачимо не ми, а наші нащадки.
Напрямки діяльності Спільноти та її реалізація в Україні:
– «Молодь за мир» (допомога бідним та безхатченкам);
– «Люди миру» (допомога найуразливішим категоріям біженців та мігрантів — діти, інваліди, літні люди);
– «Школа миру» (інтегруючий проєкт для дітей, спрямований на подолання стереотипів, боротьба з упередженнями й ненавистю в суспільстві на побутовому рівні. Тут спілкуються діти різних національностей та релігій);
– «Пам’ять Шоа» (співпраця з єврейською спільнотою, боротьба з насильством та несправедливістю);
– акція «Міста за життя» (рух проти смертної кари та за гуманізацію тюрем).
«Для всіх членів спільноти мир є найвищою цінністю, ідеалом. Мир — це те, у що ми віримо, для чого працюємо».
Ольга Макар
Учасники зустрічі обговорили питання сучасних гібридних воєн та їхньої відмінності від класичних бойових дій, можливих інструментів виходу з них.
У панелі дискусії взяли участь Мирослав Маринович, Яна Рожнятовська, Георгій Коваленко.
Пан Мирослав відзначив феномен Спільноти, яка оживлює слово Євангелія у своїй діяльності, та висловив певну тривогу стосовно браку ресурсів та значних масштабів її діяльності. А також торкнувся теми примирення і правди.
Дискутантка Яна Рожнятовська відзначила важливість малих кроків діяльності Спільноти, адже, за її переконанням, війна починається не з військових дій, а всередині суспільства, з логіки насилля та байдужості, коли людина проходить повз безхатька і відмовляє йому в допомозі.
Георгій Коваленко нагадав, що під час «Молитви за мир» Спільноти св. Егідія звучить перелік усіх воєн, як тривають зараз у світі. Він запропонував таку практику перенести на українську ситуацію — під час молитви за мир на Донбасі згадувати назви всіх населених пунктів, які надає ООС. Це міста, села, селища на лінії розмежування, у «сірій зоні». Ці території варто актуалізувати в суспільній свідомості за допомогою молитви за мир.
Миротворчі інструменти Спільноти св. Егідія, яким користуються політика та дипломатія в усьому світі, поки, на жаль, не задіяні в Україні. У той самий час багато акцій Спільноти вже стали миротворчими операціями. Спільнота вірить, що відвоювати у війни кілька десятків дитячих сердець — це вже багато. Мир вигідніший за війну. Тому його можна і треба збудувати.
Вебінар відбувся в рамках проєкту «Порозуміння. Релігійні спільноти і подолання поляризації українського суспільства».