Шість важливих ознак Кирилівського храму (Київ, ХІІ ст.). Вибір Ірини Марголіної

Відкриваємо сторінки загадкової історії Кирилівського храму на дорогожицьких пагорбах Києва разом з його дослідницею — науковицею Іриною Марголіною.

Більше про Кирилівську церкву — у книзі І.Марголіної, В.Ульяновського «Київська обитель святого Кирила».

Київська Кирилівська церква була заснована у ХІІ ст. на далекій околиці міста в мальовничому таємничому урочищі Дорогожичі. В часи усобиць Дорогожичі мали важливе значення для історичної долі Києва. Саме тут вирішувалася доля багатьох князів — претендентів на київський престол, а значить — і доля самого Києва.

1. Сакральний осередок

Сьогодні у цьому затишному старовинному храмі, відокремленому від суєти міста, підносяться молитви, що віками наповнювали цей сакральний простір.

Богослужіння у церкві Святого Кирила

2. Це перший храм у Русі-Україні, присвячений Кирилу Александрійському

Церква названа Кирилівською на честь цього святителя, який був християнським покровителем засновника храму — князя Всеволода Ольговича.

Святий Кирил Александрійський. Фреска ХІІ ст. Південна апсида

3. Церква-фортеця

1139 року до Дорогожичів (важливого стратегічного пункту на північно-західній околиці) підійшов чернігівський князь Всеволод Ольгович, заволодів цією місцевістю, одразу одержавши зручний плацдарм на підступах до столиці…

Стратегічний досвід князя Всеволода підказував, що будь-які претенденти на київський стіл здійснюватимуть напад на місто з того ж місця, яке використовував і він, підступаючи до Києва. Мабуть, саме тому Всеволод Ольгович у 1140–1146 роках зводить на Дорогожичах Кирилівську церкву-фортецю.

Макет – реконструкція Кирилівської церкви ХІІ ст.

4. Усипальня князів Ольговичів

Кирилівська обитель є прикладом унікального функціонального синтезу: сакрального осередку, родового палацового храму, монументальної церкви-фортеці та фамільної усипальниці водночас. У нартексі розташовано чотири поховальні ніші – аркасолії. Кам’яні саркофаги не збереглися.

Поховання вдови засновника Кирилівської церкви князя Всеволода — Марії Мстиславівни; поховання сина князя Всеволода — великого князя Святослава Всеволодовича. Фото-реконструкція

5. Родинний храм князя Всеволода Ольговича та його нащадків

У своїй книзі дослідниця наводить ряд аргументованих фактів, які доводять, що фундатором, учасником зведення, автором найменування, розпорядником іконографічної програми храму був київський князь Всеволод Ольгович і що він звів храм протягом 1139–1146 рр. Портрети представників родини Ольговичів у різних частинах храму засвідчують родинний, князівський, Ольговичівський характер пам’ятки й підтверджують ктиторство князя Всеволода Ольговича.

Панорама першого поверху Кирилівського храму

6. Усипальня батьків та сестер святителя Димитрія Ростовського

Ім’я святого Димитрія Ростовського (Туптала), відомого православного письменника, автора «Житій святих», незважаючи на його короткочасне ігуменство в Кирилівському монастирі (лише від січня до червня 1697 року), залишилося пам’ятним і священним в історії цієї обителі. Під підлогою північної частини нартексу Кирилівського храму, біля входу на хори, поховано батьків, сестер і племінника святого Димитрія.

Портрет батька святителя Димитрія Ростовського – Сави Туптала; портрет святителя Димитрія Ростовського

Про поховання у Кирилівській церкві детальніше у монографії «Некрополь Кирилівської церкви». Прочитати книгу можна тут.

Поділитися

Поділитися на facebook
Поділитися на telegram
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin
Поділитися на email
Поділитися на print

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *