Стратегія миробудування. Втілення на практиці: головна цінність — людина

Триває обговорення шляхів примирення в українському суспільстві, яке постраждало внаслідок війни на сході України. Свою роль та участь у встановленні миру задекларувала Стратегія участі Церков і релігійних організацій у миробудуванні «Україна — наш спільний дім», затверджена Комісією з питань соціального служіння Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій (ВРЦіРО) 22 листопада 2017 року.

Перший вебінар із авторами Стратегії відбувся у квітні 2021 року за участі представників Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС). Другий вебінар було присвячено конкретним крокам втілення Стратегії. Він  відбувся 28 травня 2021 року в рамках проєкту «Порозуміння. Релігійні спільноти і подолання поляризації українського суспільства». Організаторами події виступили y Дух і Літера та Відкритий Православний Університет Святої Софії-Премудрості. Модерував дискусію координатор співпраці з релігійними спільнотами ДЕСС Вячеслав Горшков. Участь у вебінарі взяли греко-католицькі священники Василь Іванюк («Карітас», Краматорськ) та Володимир Чорній (директор «Карітас», Івано-Франківськ), шейх Рустам Гафурі, православні священники з УПЦ та ПЦУ, релігієзавці та філософи з Інституту філософії України ім. Г.Сковороди Людмила Филипович та Оксана Горкуша, науковці та викладачі з КНУ ім. Т.Шевченка Євген Харьковщенко та Олена Предко.

Про досвід практичного втілення Стратегії розповів священник Василь Іванюк, який зазначив, що безпосередньо у Краматорську упродовж чотирьох років, спираючись на принципи Стратегії, релігійні громади спільно роблять кроки в напрямку розвитку міжрелігійного та міжконфесійного діалогу на Донеччині. За цей час він відзначив позитивну динаміку зближення та вироблення спільної стратегії у вирішенні питань соціально-гуманітарного характеру. Він розповів про діяльність Краматорської ради церков, до складу якої входить 22 релігійні організації. Це робота з сім’ями та молоддю, допомога престарілим, дитячим будинкам, організація конференцій та просвітницького дозвілля. Він зазначив, що така діяльність, як у Краматорську, могла би стати добрим прикладом формування у всіх великих містах подібних платформ для діалогу.

«Ми не говоримо про те, що роз’єднує. У нас спільні інтереси і вони розмаїті. Я всім раджу починати з діалогу, розмови та з того, що об’єднує».

Цей результат — це спільна діяльність релігійних, громадських організацій, волонтерів та навіть місцевого бізнесу, з яким вдалося також налагодити співпрацю.

«У міжконфесійному відношенні зараз чи не найсприятливіші умові не тільки від початку війни, але й перед війною. Війна нас зблизила та показала спільні інтереси: ми маємо Бога як першу ціль, мету, джерело натхнення».

Наразі у планах місцевого активу та Краматорської церковної ради:

– розширення діяльності, обмін досвідом із релігійними організаціями Слов’янська, Бахмута, Маріуполя, Дружківки;

– створення Донецької обласної ради церков, над розробкою документації для якої наразі йде робота;

– створення на основі «Карітасу» кризового центру з надання допомоги людям у складних життєвих обставинах, постраждалим від насильства та втрати житла.

Із проблем о. Василій окреслив питання просвітницької складової, бо є потреба в роз’ясненні людям необхідності такої діяльності, а також потреба в підтримці від церковного священноначалля.

Про необхідність знайомства, діалогу та підтримки від ієрархів зазначив у своєму виступ й священик Володимир Чорній, який представляв на вебінарі захід України. Він порівняв ситуацію щодо співпраці міжрелігійними організаціями в регіоні до впровадження Стратегії і після, а також розповів про регіональні ініціативи та спільні акції.

«Найголовніше — вдається примирити людей. Це треба і на заході, і на сході».

На думку о. Володимира, багатьох проблем можна уникнути, коли священики та духовенство знайомі між собою й можуть конструктивно розмовляти.

«Завжди можна знайти компроміс, не порушуючи канони церков і релігійних організацій».

Він підтримав ініціативу священника з Краматорська Василя Іванюка щодо створення обласних церковних рад, зауваживши, що вони повинні бути незалежними від держави, самостійно формувати порядок денний, розробляти необхідну документацію та реалізовувати проєкти.

«Все залежить від нас, як ми будемо говорити до Бога, як будемо провадити мир в людські душі. Це місія кожної віруючої людини, незалежно від конфесій».

Наталя Козакевич, виконавча директорка БФ «Карітас, Івано-Франківськ», відповідаючи на питання, як працює Стратегія в Івано-Франківській області, зазначила, що у Стратегії найважливішою цінністю та центром зусиль є гідність та рівність прав кожної людини, її потреби. Людина має бути прийнятою, відчути, в разі необхідності, опіку та допомогу, має зростати духовно. Єднання навколо конкретних справ дає шанс Стратегії жити та бути втіленою. Також вона розповіла про механізми співпраці релігійних організацій з місцевою владою.

У листопаді 2017 року у ВРЦіРО головував Ахмед Тамім, голова ДУМУ, муфтій України, який і затвердив своїм підписом Стратегію. Тож до її обговорення було запрошено шейха Рустама Гафурі, який розповів, якими є кроки мусульман України з утілення Стратегії.

Він зазначив, що в умовах пандемії зараз складніше робити висновок щодо впровадження Стратегії в межах цілої країни і це питання потребує додаткового вивчення. Щодо системи соціальної допомоги, яка ведеться не тільки в ДУМУ, а й у багатьох громадах, шейх навів найактуальніші факти такої роботи, яку мусульмани проводили під час цьогорічного Рамадану та локдауну в зв’язку із пандемією COVID-19. Це допомога людям, які втратили роботу чи бізнес; постраждалим внаслідок АТО; духовна підтримка хворих, ув’язнених та біженців; надання цільової гуманітарної допомоги не лише мусульманським, а й змішаним сім’ям, вдовам та сиротам; надання юридичної допомоги біженцям з оформлення документів.

Щодо міжконфесійної співпраці, то шейх Рустам зазначив, що в мусульман країни триває плідна співпраця з Комісією з соціального служіння спільно зі священником Сергієм Дмитрієвим.

«Треба думати, як об’єднуватися, як жити серед одновірців і серед решти людей»

Відповідаючи на питання щодо перспектив миробудування серед самих мусульман, які розділені між різними ДУМУ, шейх Рустам відповів, що в ісламі дійсно існують певні протиріччя у віровченні, але тут готові до діалогу. Головне ж у єдності — дотримуватися об’єднавчих правил, уникати радикалізації та політизації стосунків, не використовувати в хибних цілях людей та території.

«В нас є, над чим працювати, і нема приводу для конкуренції. Треба відкинути крайнощі та прийняти загальнолюдські цінності».

До обговорення виконання Стратегії долучилися викладачі з кафедри релігієзнавства КНУ ім. Т.Шевченка.

Професорка Олена Предко зазначила, що функція миробудвіництва виконується в багатьох релігійних організаціях. Але в основі всього лежить довіра.

«Нам бракує довіри. Недовіра розмежовує. Діалогу мало, потрібно партнерство, співпраця, яка б дала можливість пропустити дії релігійних організацій через «сито Сократа» — доброти, правди, корисності».

Євген Харьковщенко, завідувач кафедри релігієзнавства, зауважив, що такий діалог, як під час вебінару, допоможе науковцям осмислити концепт соціальних доктрин і дасть багато ідей для реалізації у визначенні навчальних предметів. Він поінформував учасників вебінару, що цьогоріч ювілейне засідання ВРЦіРО відбудеться на базі Київського університету Тараса Шевченка.

У панелі обговорення взяли участь завідувачка Відділу філософії та історії релігії Інституту філософії імені Г. Сковороди Людмила Филипович, ректор Відкритого православного університету Георгій Коваленко, консультант ДЕСС та директор видавництва «Дух і літера» Костянтин Сігов.

На завершення зустрічі організатори анонсували продовження широкого обговорення теми миробудування в України.

Поділитися

Поділитися на facebook
Поділитися на telegram
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin
Поділитися на email
Поділитися на print

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *