ТОП-5 умов становлення модерної нації

Коли постає громадянське суспільство? Чи не тоді, коли людина усвідомлює себе джерелом державної влади, усвідомлює свою належність до спільноти, яка утворює державу?.. Після цілої епохи більшовицького терору та промивки мізків радянською пропагандою таке усвдомлення приходить не одразу. Але Україна довела, що це можливо.

У спроможність цього факту щиро вірив і відомий дисидент, політв’язень і філософ Василь Лісовий. Він довів це не лише своїми глибокими працями, а й своєю дисидентською діяльністю і, власне, усім своїм життям. Василь Лісовий показав, що без нашої активної, а головне — дорослої, зваженої солідарної участі у процесі змін країни на краще нічого, крім нового океану крові, сліз і ганьби, бути не може.

Гадаємо, що роздуми цієї непересічної людини і справжнього громадянина із книги “Україна: повернення часу”, будуть цікавими і повчальними для наших читачів.

***

Громадянський погляд на державу як на засіб самоврядування, як на спільну справу громадян (res publika), поцінування громадянської єдності і т.п.— всі ці вартості були (та й досі залишаються) вартостями меншини в Україні. Йдеться водночас про появу людини, для якої нація (і пов’язана з нею культурна ідентичність) є вартістю, бо саме поява такого типу людини — підґрунтя становлення модерної нації. Отож загалом ідеться про радикальні перетворення в масовій свідомості, пов’язані з процесом, який прийнято позначати словом «модернізація».

с. 417-418.

Жодне здорове суспільство не може жити без суспільних ідеалів, які значать образ бажаного майбутнього. І хоча філософи можуть формулювати ці ідеали раціонально — у вигляді деяких розумових побудов, але в масовій свідомості вони переважно існують у вигляді образу бажаного майбутнього, — цей образ можна назвати міфом. Загалом було б помилково бачити щось погане в існуванні таких міфів: якщо суспільство їх не має, то про нього можна сказати, що воно не існує.

с. 570.

Хоч би як добре люди усвідомлювали, що культурна самобутність нації є цінністю, вартою захисту, але якщо їм бракує волі протистояти культурній експансії іншої нації, нація приречена зникнути.

с. 637-638.

Національне самозречення і пристосовництво (та прислужництво) у своїй моральній основі тотожні речі — це нездатність людини бути собою всупереч черговій імперії чи забаганкам нового диктатора. Бути собою, мати власні ознаки — для цього, звичайно, потрібні гідність і мужність.

с. 218.

Той, хто вважає себе особистістю, покликаною бути пам’яттю народу, його сумлінням, не може уподібнюватись перекотиполю, яке женуть вітри історії.

с. 218-219.

Поділитися

Поділитися на facebook
Поділитися на telegram
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin
Поділитися на email
Поділитися на print

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *