Цитату з Псалмів пропонують зробити мотто для державної влади

Псалми — це наша сьогоднішня реальність
Юдео-християнський діалог, який відбувся 22 березня у Новій бібліотеці Софії-Мудрості й був присвячений обговоренню спільного для обох релігійних традицій тексту «Псалмів — Телігім», проявив глобальний масштаб дискусії. Адже, за словами одного з учасників, ректора Відкритого православного університету (ВПУ) Георгія Коваленка, усі ми «належимо до юдео-християнської цивілізації — і Європа, і Україна».

Тож і представникам аврамічних релігій, і науковцям, і працівникам Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) вдалося знайти спільні точки дотику на основі одного з найважливіших текстів в історії людства — Псалмів Давидових.

«Псалми — це не тільки про минуле. Це наша сьогоднішня реальність. Молитовною основою всієї нашої цивілізації є Псалтир», — зазначив ректор ВПУ. Адже і християни, і юдеї сьогодні мають ту саму священну історію, священну книгу та десять заповідей, той самий погляд на створення людства та єдину мудрість Соломона.

У Передмові до двотомного видання «Тегілім — Псалмів» її автор владика Борис Ґудзяк розшифрував композицію твору. П’ять частин книги Псалмів передають динаміку шляху від надії, хвали, прослави до випробувань, драми, тривоги, безнадії та безвиході й насамкінець — до нової надії й прослави Творця.

«Цю динаміку не відразу можна побачити, коли розподіл великої книги Псалмів іде не на п’ять частин, а на двадцять кафізм», — зазначив модератор події Костянтин Сігов. Діалогу традицій — юдейської та християнської, — було присвячено цю велику бесіду.

Всі, хто шукають світла та свободи у час ущемлення, знайдуть відповіді у псалмах

Оповідаючи, чому видання Псалмів із коментарями рабина Гірша заслуговує на особливу увагу, владика Борис Ґудзяк зазначив, що вони є модерним єврейським явищем, коли в німецькому контексті ХІХ ст. глибока традиція юдаїзму зустрілася з різними течіями новочасності. «Очевидно, історія європейського юдаїзму, зокрема в ХХ ст., стає трагічно-геноцидальною. І видвигнення скарбів юдаїзму та єврейського населення Європи тим більше є надзвичайно важливим. Для мене — людини, греко-католицького клірика, християнина, який щодня є скромним спадкоємцем біблійної юдейської традиції, — поява перекладу і коментарів це є гарна, збагачуюча подія».

На думку владики Бориса, псалми віддзеркалюють усі наші переживання, а молитва з псалмами допомагає назвати речі своїми іменами. «Я думаю, що не тільки традиційні християни, але й люди, які сьогодні шукають слів, щоб зрозуміти свої пережиття, які шукають світла, свободи у час ущемлення, неодмінно будуть знаходити відповіді й натхнення серед найдревніших текстів, які є вишліфувані людськими сльозами, Божою благодаттю та прадавньою історією».

Навіть атеїстам хочеться знайти джерело віри і надії, яке є у псалмах

Консультант двотомного видання «Тегілім — Псалмів» Валерій Пекар зупинився у своєму виступі на двох тезах: яку роль відіграли Псалми Давидові у долі людства та чому так важливо зараз читати Псалми.

«Псалми Давидові є, скоріше за все, найбільш читаною книжкою в історії людства. Покоління за поколінням протягом трьох тисяч років люди зверталися до цих віршів і пісень у моменти горя і радості, сумнівів і піднесення, в часи перемог і поразок, скрути й святкування. І я завжди уявляю собі сто своїх предків, умовно вишикуваних у лінію, коли можна прийти і привітатися з кожним із них. І це така вправа, яку я раджу зробити всім — і атеїстам, і віруючим: побачити сто своїх предків до часів Давида».

Пан Валерій зазначив, що Псалми не лише увійшли до юдейського канону та стали частиною християнської Біблії. Відкриваючи Коран, можна побачити ті самі мотиви. Адже мусульмани визнають, що Псалтир був дарований Давиду, але вважають загубленим його правильний текст — Забур.

Давня людина не дуже вміла говорити з Богом і сприймала Його як щось далеке та трансцендентне. «Висловити особистісне відчуття безпосередньої близькості, перекинути місточок від конечного до безкінечного — до Давида такого ніхто не робив, ніхто стільки з Богом не говорив», — зазначив Валерій Пекар. — «Насправді, ми й зараз не вміємо говорити з Богом і тому використовуємо ці слова, щоб утілити в наше життя цю історію».

Відповідаючи на питання, чому книжка є важливою для сучасників, Валерій Пекар зазначив, що тим, хто хоче доторкнутися до справжнього джерела віри і надії, важко буває прокласти шлях через складнощі перекладу та старовинні вислови, відчути первинні сенси та приховані мелодії. «Дуже важливо, що це переклад з оригіналу на сучасну українську мову. Накладання  традиції сучасного читання віршів на старі тексти дає нові відчуття великої близькості старовинних текстів до сучасної людини». Він також висловив сподівання, що книжка посяде своє місце на книжкових полицях і християн, і юдеїв, і навіть атеїстів — тому що навіть їм іноді хочеться знайти джерело віри і надії, а воно у псалмах є.

Коментуючи уривки, які особливо привернули його увагу, Валерій Пекар зауважив, що постійно вживане єврейське слово «ашрей», яке означає «щасливий», «блаженний», рабин Гірш виводить від кореня «крок» — крокує вперед, тобто щасливий. «Мене осяяло, що це пов’язано з одним із найбільших психологів нашого часу — Міхаєм Чиксентмігаєм і його книгою «Потік». Він довів, що лише та людина може бути щасливою, яка рухається вперед. Тобто виходить, що Давид знав три тисячі років тому те, що у ХХ ст. знову відкрив Міхай Чиксентмігай: щастя можливе лише в потоці, в русі уперед, щасливою може бути лише та людина, яка рухається уперед».

Книги та бібліотеки — основа високої духовної культури України

Увійти до загальнолюдської цивілізації та залишити надійне підґрунтя для своїх нащадків, створюючи колекції україномовної літератури з найкращих текстів, — ось мета, якої прагне головний редактор відділу юдаїки видавництва «Дух і літера» Леонід Фінберг. А створювані зараз бібліотеки мають стати основою для високої духовної культури, яка народжується в Україні. «Колись Євген Сверстюк на українсько-єврейській конференції сказав: «Хто сьогодні знає Псалми Давидові? Але всі добре знають анекдоти про Абрама і Мошку». Мене вразили ці слова. Вони були поштовхом для того, щоби ми в Україні, попри всі трагедії, які були в ХХ ст., змогли приєднатися до найкращих книжок і текстів людської цивілізації. Нам іще багато треба зробити на цьому шляху. Для  мене особисто Псалми — це велика книга людської етики юдео-християнської цивілізації, яка дуже важлива для всіх нас і яка, може, тримає сьогодні людство, не дозволяючи перемогти антилюдським тенденціям».

Надія у нас уже є. Те, що нам потрібно зараз, — це довіра

Якщо говорити про динаміку псалмів, про їхній шлях від надії та ідеального уявлення про світ, через тривогу, збентеження до безвиході, розчарування, відродження надії, власне надії, довіри та хвали, то цей динамічний погляд можна застосувати до юдео-християнських відносин. Таку думку висловив під час обговорення Георгій Коваленко. «Колись усе було одним — християнство зароджувалося всередині юдаїзму. Потім був період намагання знищити іншого та інакшого, яке досягло дна в ХХ ст. — під час Голокосту. Після нього починається новий період, коли представники різних релігій і конфесій відмовляються від концепції знищення іншого та інакшого і приходять до концепції діалогу, метою якого є пізнання іншого, розкриття глибини іншого і вшанування спільної пам’яті».

Під час дискусії учасники діалогу підняли питання, чи можлива спільна молитва представників різних релігій? Виявилося, що так, адже і в юдеїв, і у християн є той самий молитовник із тим самим текстом та із однаковою традицією читати 119-й (у православній традиції — 118-й) псалом як поминальний.

«Надія у нас уже є, — зазначив о. Георгій. — Те, що нам потрібно зараз, — це довіра. І вона виникає в діалозі — коли люди разом працюють над такими виданнями, разом презентують, читають і обмінюються щодо закладених у них сенсів. Тоді наша спільна мета — хвала».

Псалми — зустріч із чудом

Робота над псалмами стала зустріччю із чудом для перекладачки псалмів письменниці Дзвеніслави Матіяш. «Це був особливий досвід зустрічі з мовою, із текстом узагалі. Мабуть, цар Давид як Богонатхненний провидець знав, що мине не одна тисяча років, і його псалми відкриватимуть ті, хто справді втратив надію, і вони цю надію даватимуть».

Під час роботи над перекладом текстів псалмів перекладачка стикнулася із тим, що кожна літера єврейського алфавіту складається ще з кількох букв, що це впливає на сенс слів. Звідси в юдейській традиції таким значним є вшанування книг і бібліотек та існує така велика кількість інтерпретацій священних писань.

Вона розповіла про особливий сенс 118-го чи 119-го псалма. «Цей псалом ділиться на шматочки 22 по 8. Тобто 22 основні букви івриту і кожні вісім послідовних віршів починаються із відповідної літери абетки. Як пояснює рабин Гірш у коментарі, оскільки цей текст як напучування молодій людині, яка шукає моральних, етичних та поведінкових орієнтирів, то цей псалом і подано у формі абетки, щоби, подібно до світської освіти, яка починається з абетки, і молода людина теж, як абетку, засвоїла головні істини».

Ці прості слова хотілося б повісити на дверях кожного органу державної влади: «Ухиляйся від злого, роби добро і вічно зберігай спокій»

Голова ДЕСС Олена Богдан зазначила, що Псалми є тим, що нас об’єднує у спільному зусиллі, в обміні думкою та досвідом. «Дуже приємно, що наша Служба змогла започаткувати проєкт Нової бібліотеки Софії, який сьогодні разом із видавництвом «Дух і літера» має приємність представляти цю книгу».

Цитуючи уподобані вірші із Псалмів Давидових, Голова ДЕСС зупинилася, зокрема, на 37-му псалмі. «Мені б хотілося зачитати псалом 37, вірш 27. Дуже просто, але ці прості слова хотілося б повісити на дверях кожного органу державної влади: «Ухиляйся від злого, роби добро і вічно зберігай спокій». І таких рядків можна знайти багато».

Також пані Олена процитувала вірш 32 із того самого псалма: «Дивиться лиходій на праведника і хоче його вбити». «Це дуже різке формулювання, — зазначила Голова Служби. — Але справді, дивлячись, як щось подається у ЗМІ і що насправді робила людина, ти бачиш, наскільки нерідко все буває навиворіт. Щось позитивне подається як негативне. Щось негативне раптом починає подаватися як позитивне. Ці та багато інших історій ми бачимо у псалмах. І згадуються слова: «Немає нічого нового під сонцем». Здавалося б, змінюються покоління, уряди, облаштування держав, політичні системи, з’являються нові технології, але проблема взаємодії людей між собою і виклики, як постають перед нами — зберегти спокій, не піддатися на провокацію і залишитися вірним цінностям, не вступати в безглузду конкуренцію, можливо, віддати перевагу цінній тиші замість піару, — усі ці речі все одно залишаються на порядку денному».

Пані Олена також згадала слова владики Бориса Ґудзяка під час дискусії про те, що світ «стає крикливим і галасливим, і спецефектами прагне звернути на себе увагу». «Цікаво, що в ті давні часи теж можна побачити рядки, на кшталт: «Скромні успадкують землю і насолоджуватимуться спокоєм». Тобто сьогодні можна, можливо, крикнути гучніше завдяки телебаченню, радіо, мережі інтернет, але цей вибір перед людиною — чи витратити  свій час на те, щоби бути галасливим, чи просто спокійно працювати і, можливо, отримати докори, що ти нікому не розказав, як ти працював, — постають щодня. Справді, коли читаєш давні тексти, то дивуєшся тому, що минає час, а виклики залишаються схожими».

Пані Олена зазначила, що читання таких текстів, як псалми, допомагає нам з’єднатися з відчуттям трансцендентного, того, що пронизує крізь роки, і зрозуміти, що «задачі, з якими ми стикаємося, на якомусь рівні дійсно є неповторними, але на якомусь рівні вони аналогічні до всього, крізь що проходило людство. І цей шлях долання викликів ми шукаємо разом із багатьма поколіннями уже тисячі років. І є певна своя загадка і перспектива в тому, що всі ми — в певному пошуку уже тисячі років, і усвідомлення того, що цей процес все ще триває».

***

Під час дискусії учасники події обговорили питання мови юдейських богослужінь в Україні, традиції перекладів текстів з івриту давньою руською мовою, тему «мертвих» мов та висловили подяку всім, хто долучився до виходу українського перекладу «Тегілім — Псалмів».

Повне відео на YouTube-каналі Нової бібліотеки Софії-Мудрості:

Поділитися

Поділитися на facebook
Поділитися на telegram
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin
Поділитися на email
Поділитися на print

1 думки про “Цитату з Псалмів пропонують зробити мотто для державної влади”

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *