Учасники першого міжконфесійного семінару від ДЕСС запросили до співпраці всіх, хто збирає мудрість

Збираємо тих, ким володіє мудрість…
Такий вислів можна було б узяти за гасло серії семінарів «Джерела мудрості та єдності в розмаїтті», яку започаткувала на своїй діалоговій платформі Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС). Медійно подію підтримала Релігійно-інформаційна служба України (РІСУ).

У першому семінарі, що відбувся 8 грудня 2020 року, взяли участь католики, православні різних гілок та греко-католики.

«Ми запросили сьогодні представників різних релігійних спільнот. Цей перший міжконфесійний семінар присвячено саме джерелам мудрості, які єднають різні духовні традиції України», — зазначив у передньому слові модератор семінару консультант з релігії та стратегічного планування ДЕСС Костянтин Сігов.

Він висловив сподівання, що в подальших семінарах до діалогу приєднаються інші духовні школи, установи, а також люди, для яких є важливим джерело єдності в розмаїтті.

Відкрила семінар вітальним словом Голова ДЕСС Олена Богдан. Вона зазначила, що Державна служба покликана сприяти порозумінню людей, які представляють різні традиції і в царині релігії, і з погляду етнічної самоідентифікації. Тому Служба усіляко підтримує діалог традицій та культур і допомагає суспільству дізнатися краще про розмаїття України, відчути радість від багатства спілкування та єдності.

«Одним із таких майданчиків покликаний бути проєкт Нової бібліотеки Софії, — зазначила Голова ДЕСС. — Тут буде представлено тексти з різних традицій, які об’єднує лейтмотив — пошук мудрості». Онлайнова колекція бібліотеки збиратиме пропозиції різних релігійних та етнічних спільнот щодо текстів, їхніх фрагментів або цитат, які описують усі сфери нашого буття в контексті мудрості. Окрім онлайнової платформи, яка наразі в розробці, ДЕСС проводитиме й серію діалогів «Джерела мудрості та єдності в розмаїтті», перший з яких відбувся під темою: «Мудрість у вимірі головних християнських чеснот: віри, надії і любові».

Голова ДЕСС також зазначила, що Служба створює умови для діалогу та співпраці людей з різними поглядами, не редагує та не погоджує презентації учасників. Відповідно позиція ДЕСС може бути відмінною від висловлювань учасників зустрічей.

Першим доповідачем, який вже почав співпрацю з Новою бібліотекою Софії та надав свої матеріали для її онлайнової колекції, став ректор Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості священнослужитель Православної Церкви України Георгій Коваленко. У своїй доповіді «Софія Київська: потреба в перекладі» він зазначив, що всі ми потребуємо з’ясувати для себе, що таке мудрість, «софія». Для цього о. Георгій запропонував перекласти назву найвідомішого храму, який знаходиться у центрі Києва, — собору Софії-Премудрості Божої.

«З грецької слово «софія» перекладається просто як «мудрість» і не має конотації найвищої мудрості, як в українському слові «премудрість». Тому тут потрібні переклади з української на українську, з високої — на зрозумілу, зі стародавньої — на сучасну, з церковної — на зрозумілу не тільки релігійним людям». Він дешифрував надпис на вході у Софійський собор. «Божа сила і Божа премудрість — Софія», — написано над входом. «Христос —  Божа сила і Божа премудрість» (1 Кор. 1:24), — написано в апостола Павла. Отже, Софія — це Христос», — підсумував доповідач та закликав і надалі шукати мудрості та повертати забуті сенси.

Директор київського Інституту св. Томи Аквінського священнослужитель Римо-католицької церкви о. Петро Балог, OP, теж долучився до проєкту Нової бібліотеки Софії, надавши до її колекції свої переліки улюблених книг та цитат із творів. Він нагадав слухачам та учасникам семінару про важливість книг та читання, зазначивши, що саме гарні книжки можуть стати добрим фундаментом світогляду, наблизити нас до істини. На підтвердження своєї думки він навів цитату з Томи Аквінського: «Якщо на початку розумування береться за основу хибний аргумент, все подальше розумування, навіть якщо складатиметься з правильних аргументів, піде хибним шляхом». Однак гарної основи замало, зазначив доповідач, до неї треба мати ще й любов. Він висловив сподівання на те, що бібліотека Софії буде наповнюватися хорошими книгами, які, подібно добрим цеглинам, будуватимуть мудрий дім нашого життя.

На трьох ідеях про мудрість зосередив свою доповідь учасник семінару зі Львова Павло Смицнюк, директор Інституту екуменічних студій Українського католицького університету (УКУ):

  • мудрість є даром, і ніхто не може претендувати на те, що нею володіє;
  • покора дозволяє християнам бачити, що Божа мудрість сягає поза кордони церкви;
  • мудрість — бачити речі цілісно.

Коментуючи цитату митр. Андрея Шептицького про премудрість, яка розливається «так широко, як широко розливається Божий Дух на людство», Павло Смицнюк зазначив, що Божа мудрість діє також і в секулярному світі, він і є місцем її об’явлення. Пан Павло  зазначив, що усім нам необхідно опанувати цілісний підхід до оцінки речей, розвинути глибший і ширший спосіб думання. «Проєкт Нової бібліотеки, сподіваюся, є кроком до того, щоб більш цілісно підходити до справ, не відділяючи релігійне від світського, економіку від етики, любові від природи, естетику від богослов’я», — зазначив Павло Смицнюк та закликав діяти по-софійному, щоб від цього збагатилися всі сфери життя.

Сергій Бортник, доктор теології, професор Київської духовної академії Української православної церкви, у своїй доповіді зосередився на вірі, надії, любові, навівши цитати з публічних виступів митр. Онуфрія, очільника УПЦ. Він провів аналогії між думками про любов від владики Онуфрія та апостола Павла. Говорив про дієвість любові, про любов Бога до людини, і людини до Бога — як їх розуміє Предстоятель церкви. Згадавши концепцію незамикання, ідею любові як виходу з себе, що є поширеною у творах Мартіна Бубера та Еммануеля Левінаса, пан Сергій навів цитати митр. Онуфрія  про жертовну любов, які співзвучні ідеям філософів-екзистенціалістів: «Бог є Любов, і любов має красиву властивість — не замикається у собі, вона хоче, щоб інші творіння були її причасниками».

Про інші виміри любові на перетині з мудрістю говорив Вячеслав Горшков, координатор співпраці з релігійними спільнотами ДЕСС: «Якщо я хочу відповісти на Божу любов, то кращий спосіб — це любити Його творіння, яке ми можемо бачити, яке є поруч із нами». Він зазначив, що говорити про християнську любов непросто, ці міркування можуть привести на роздоріжжя та навіть занурити у певний розпач, адже християнство пропонує дуже високий ідеал. Доповідач навів цитати митр. Антонія Сурозького з його бесід для BBC, які вийшли збіркою «Таїнство любові», розповівши особисту історію свого духовного пошуку та участь у ньому митрополита Антонія.

Цитуючи Клайва Стейплза Льюїса, пан Вячеслав зауважив, що цей філософ та богослов був майстром слова, який давав дуже прості поради, які водночас були правдивими і такими, що ним легко слідувати та втілювати їх у життя. «Любов — не стан почуттів, а швидше стан волі, який ми сприймаємо як природній щодо самих себе і який ми повинні навчитися поширювати на інших».

Серед своїх улюблених книг духовного спрямування доповідач назвав книги Екклезіаста, притчі, книгу Премудростей Соломонових, книгу Сираха… Вони, на його думку, вражаюче говорять про мудрість: «…мудрий дух є любителем людей і не зробить безвинним того, що проклинає своїми губами. Бо Бог свідок його нирок і праведний наглядач його серця і слухач язика» (Премудрість Соломона 1:6). Підсумовуючи свій виступ, доповідач нагадав учасникам семінару максиму: мудрий — це не той, хто володіє мудрістю, а той, ким володіє мудрість.

Богослов Тарас Тимо, професор, заступник декана філософсько-богословського факультету УКУ, висловив надію, що Нова бібліотека Софії буде добрим ресурсним джерелом для студентів. Якщо про фундаментальні речі говорити із запалом та позитивним духовним прагматизмом, а кожному учаснику поглянути на проєкт крізь призму своєї конфесії та зі свого життєвого духовного досвіду, то це надасть успіху справі бібліотеки, висловив упевненість доповідач. «Такий проєкт потрібен у медійній площині, яка перенасичена негативом, фейками, надмірною критикою. З цього проєкту, як з доброго джерела, зможуть «пити» різні люди, і він зможе розкласти на прикладні категорії високопарні, складні речі, до яких багато хто боїться приступити, бо вважає занадто глобальним для себе».

Насамкінець учасники семінару обмінялися думками про почуте, висловили побажання щодо подальшого розвитку проєкту Нової бібліотеки Софії та запросили до співпраці представників інших культурних та світоглядних традицій.

Поділитися

Поділитися на facebook
Поділитися на telegram
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin
Поділитися на email
Поділитися на print

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *