Перед вами збірка статей українського філософа-дисидента Василя Лісового (1937–2012), який повною мірою відчув на собі ставлення радянської влади до незгодних з нею інтелектуалів. У книзі йдеться про такі засадничі поняття, як культура (в тому числі політична), ідеологія, мова, освіта, патріотизм і націоналізм, масова свідомість і цінності, а також про життя і діяльність деяких видатних українських інтелектуалів, імена яких широкому загалові здебільшого невідомі, зокрема Д. Чижевського, І. Лисяка-Рудницького і Д. Донцова.
Автор наголошує на важливості таких категорій, як пам’ять, розмаїття культурних та індивідуальних світів, національна самобутність, свобода тощо. У передмові до книги Наталія Вельбовець називає Василя Лісового “світлим лицарем правди” і зазначає: “Розважливе слово Василя Лісового відкриває нам вікно у світ тієї України, якою вона має бути і якою вона є, тільки от крихітки цахеси заморочили їй голову. Його книга може стати фундаментом для обговорення теми вибору політичного устрою України і формування нових міжособистісних і міждержавних стосунків… Всі його міркування позначені тим центральним для нього поняттям, яке вже було згадане,— повага. Найнеприйнятніший феномен для нього це — нетерпимість, породжувана атмосферою постійного насильства, неосвіченістю і відірваністю від світового культурного процесу”.
Книга призначена для тих, хто хоче розібратися у проблемах української політики.
Погортати і придбати книгу можна тут.
NewLib про автора і книгу:
Захист та утвердження цінностей потребує активного добродійства: Василь Лісовий про цінності і не тільки
«Слово, як і час, — це ті категорії, над якими треба інтенсивно працювати, якщо хочемо запобігти реальній катастрофі, можливо, ще більшій, ніж та, що спіткала
ТОП-5 умов становлення модерної нації
Коли постає громадянське суспільство? Чи не тоді, коли людина усвідомлює себе джерелом державної влади, усвідомлює свою належність до спільноти, яка утворює державу?.. Після цілої епохи
Василь Лісовий: серцевиною будь-якої ідеології є цінності
«В. Лісовий обрав своїм фахом філософію, бо любив докопуватися до коренів… Проте, як і у всі часи, у великій мудрості прихований великий смуток. А смуток