Війна і мир словами поета-пророка: в Україні вийшла нова збірка Дмитра Строцева

У рамках проєкту зі збирання та збереження свідчень про російсько-українську війну, її переосмислення та запобігання трагедій в українському суспільстві у майбутньому відбулася презентація книги білоруського поета Дмитра Строцева «Пил, що танцює».

У публічному діалозі з поетом 2 липня 2021 року взяли участь співробітники Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС), партнери Нової бібліотеки Софії-Мудрості — консультант з питань релігії та стратегічного планування ДЕСС Костянтин Сігов та координатор співпраці з релігійними спільнотами ДЕСС Вячеслав Горшков.

Дмитро Строцев, який є автором понад десяти віршованих збірок, членом білоруського ПЕН-центру та Спілки білоруських письменників, з великим болем, близько до серця пережив події Майдану, анексію Криму Росією, початок російсько-української війни. Кілька разів приїжджав до Києва, був на Майдані, з кінця 2013 року почав писати вірші, присвячені Україні та Революції гідності.

Поезії книги «Пил, що танцює» стали виразом надії автора, що поетичне слово допоможе розв’язку трагічної ситуації. Погляд тонкого лірика та релігійного філософа — це важливий простір спілкування та культури для Д.Строцева, відмінний від політичного погляду на події дипломатів та політологів.

Вірші українською переклали Наталія Бельченко, Сергій Жадан, Борис Херсонський.

Підчас події Дмитро Строцев розповів про історію виникнення книги «Пил, що танцює», про зустріч із українським поетом Сергієм Жаданом, про смислову структуру збірки та її ідею.

«Моя книга для того, щоб свідчити про Україну, Україні про ставлення білорусів до української трагедії. Також захотілося розказати про Білорусь, про те, що відбувається там. Перший розділ книги присвячено моїй країні, є невеликий розділ, присвячений особистим обставинам (вірші втрат), третій розділ — війна, четвертий — уповання та надія, мир».

Співбесідник поета Костянтин Сігов зазначив, що у новому просторі свободи словá зустрічаються в новий спосіб. «Для того, щоб усвідомити, що відбувається зараз і в Росії, і в Білорусії, на пострадянському просторі, треба розуміти виклики свободи та солідарності, на які в той чи інший спосіб реагують і люди, і державні структури».

Він також зазначив, що поезія Дмитра Строцева є великою мірою гімнографічною, а протести в Білорусі стали фактично народженням нової етичної солідарності й свідчили про преображення людей.

Український філософ Олександр Філоненко зауважив, що книга Дмитра Строцева є доказом великої дружби. «Коли почалася війна, ми всі певною мірою виявилися німими, і було дуже важливо, що поезія Дмитра була рідкісним свідченням поетичного слова, яке знаходить шляхи і засоби дійти до глибини цієї драми, трагедії. Це поезія, яка допомагає дістатися людських джерел сучасних катастроф, дозволяє чути, передавати, свідчити про найтонші речі, які відбувалися в Білорусі. Це той рідкісний випадок, коли поетичний голос був змістовнішим за всі політичні новини».

Основне, на думку О.Філоненка, з чого складається книга, — це людяність: «У 2014-2016 роках поезія Строцева була, мабуть, єдиним голосом, який не просто свідчив про дружбу та переживання нашої історії війни, але й спробою віднайти адекватну поетичну мову. Це поезія людяності».

Вячеслав Горшков, який тривалий час викладав біблеїстику та зустрічався з Дмитром Строцевим на різноманітних просвітницьких майданчиках, зазначив, що в наш не надто поетичний час поезія Дмитра нагадує «важливу істину, яку дуже добре знали давні люди і стародавні культури. Поет і пророк — це майже те саме. Вірші дуже нагадують гімни. Бо гімн — це не просто жанр. Він стає гімном тому, що є певна рецепція мас. Це тим більше гімн, чим більше людей готові його підхопити і долучитися до цього хору. Перші гімни були поетичними свідоцтвами про перемогу або про духовний досвід. Вірші Строцева — не просто поезія, це реальне свідчення саме про духовний досвід. Якщо це знаходить відгук у читачів, це означає, що ти своїми віршами виводиш у певну духовну площину, відкриваєш їм духовний світ, коротким жанром, мінімалізмом вказуєш на найголовніші моменти в житті».

Він також зауважив, що тема солідарності в поезії Строцева допомагає пережити біль. «Коли ми глибоко занурюємося у власні трагічні події, то втрачаємо здатність звертати увагу на біль інших, хто страждає поруч із нами. Тому хочу подякувати за твою реакцію. Це не просто слова і промови, це те, що дуже глибоко торкається людського серця. Справжня поезія проникає в глибину, до розділення душі і тіла. Поет і пророк — слова-синоніми».

Відповідаючи на питання учасників презентації про те, як Україна може допомогти Білорусі пережити трагічні події її сучасної історії, Дмитро Строцев сказав:

«Ми є. Підтримати світлий бік, красу дуже важливо. Це те, що можуть робити люди культури, мистецтва. Але важливо підтримати не поета Строцева, а спільноту, людей. Вони переживають події зсередини, але не розуміють наскільки це є красивим. Тому що це дуже боляче».

Поезія як особливе поєднання чуйних слів може допомогти людям стати ближчими та уважнішими одне до одного, віднайти ті дружні та глибокі голоси, які виявляться точнішими, правдивішими та голоснішими за звуки пропаганди та гармат.

***

Подія відбулася рамках проєкту «Діагноз: війна» за підтримки видавництва «Дух і літера», «Українського культурного фонду», за співучасті ДЕСС та Нової бібліотеки Софії-Мудрості.

Погортати та придбати книгу можна тут.

Поділитися

Поділитися на facebook
Поділитися на telegram
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin
Поділитися на email
Поділитися на print

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *