Правда завжди була необхідною. Здатність визнавати найгіршу правду, всупереч особистій користі й самолюбству, всупереч забобонам і умовностям племінної, станової, національної, партійної гордості, всупереч міркуванням про церковні або державні інтереси, була завжди цілющою як для окремих людей, так і для народів … Беззастережна правда і найширша терпимість, людяність, що долає всі види ненависті і ворожнечі, необхідні, щоб людство жило й надалі.
Лев Копєлєв. Про правду і терпимість. / KHRONIKA PRESS. NEW YORK. 1982 — с. 16.