Будьмо людяними: п’ять порад від Анрі де Любака

Книга Анрі де Любака «Роздуми про церкву» є частиною еклесіологічних досліджень ученого. У своїх роздумах де Любак спирається на ідеї класичних і сучасних йому богословів, на документи Ватикану і праці видатних філософів, учених, літераторів.

Ми підібрали для вас ТОП-5 цитат цього видатного вченого і богослова: про віру, про самотність людини, яка є зворотним боком спільноти, про Живу Правду й істинне життя.

***

Коли людина вірує, то залученою виявляється більша частина її єства, ніж тоді, коли людина просто вірить. Вірити можна в найрізноманітніші речі, а вірувати, в справжньому значенні цього слова, – тільки в Особистість.

c. 25.

Людина, яка вірує правдиво, ніколи не буває самотньою у своїй вірі. І якщо іноді залежність від інших людей стає обтяжливою для неї, то все ж наскільки важливішою є сила, якої людина набуває в цій солідарності.

с. 40.

Ніщо з того, що створено людиною чи міститься в людському вимірі, не спроможне врятувати її від самотності. Самотність можна лише поглибити аж так, що в ній людина відкриє саму себе, бо самотність є зворотний бік спільноти, до якої людина покликана. Вона має ту ж цілісність і глибину.

с. 196.

Правда, послана в наш розум Богом, створена не за нашими скромними мірками, Життя, яким Він нас сповнює, аж ніяк не є лише природне життя, що робить нас своєю поживою. Жива Правда й істинне життя проникає в нас, звільняє нас від нас самих, змушуючи нас помирати в собі, щоб жити в ній, і ця зміна, ця смерть є не лише початковий внесок у справу нашого спасіння; це є постійний знак нашого оновленого в Богові життя.

с. 213.

Не біймося глибокої симпатії до оточення. Будьмо в достеменному сенсі слова людяними: цього вимагає й обов’язок бути чесним із собою, й заповідь братньої любові. Такий стан речей має бути для нас цілком природним, вродженим, щоб не було потреби спеціально добиватися його. Однак не можна дозволяти собі змішувати нашу відданість вічному з дріб’язковою, а іноді й болісною прив’язаністю до минулого. Водночас слід остерігатися й цілковитої вдоволеності днем сьогоднішнім. Треба вміти не переймати слабкості, схильності, агресивне невігластво, обмеженість довкілля.

с. 245.

Поділитися

Поділитися на facebook
Поділитися на telegram
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin
Поділитися на email
Поділитися на print

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *