Зовсім нестерпною стає самотність, коли втрачається власне «Я», яке можна усвідомити в усамітненні, але підтвердити ідентичність якого може тільки надійне співтовариство рівних.
Людина може втратити всі так звані права людини, не втрачаючи своєї сутнісної якості як людина, своєї людської гідності. Лише втрата держави сама по собі викидає її з людства.
Людина — істота історична… Людина завжди мусить відповісти co6i, ким вона є, це питання виникає завжди. А щоб вона на це питання відповіла, вона мусить покладатися на історію.
Люди можуть відносно легко помиритися навколо своїх інтересів, але вони готові перегризти один одному горло, коли заходить мова про цінності.
Що більше людина забуває про себе, віддаючись виконанню справи чи коханню до іншої людини, то більш людською вона стає і тим повніше реалізує себе.
