Зовсім нестерпною стає самотність, коли втрачається власне «Я», яке можна усвідомити в усамітненні, але підтвердити ідентичність якого може тільки надійне співтовариство рівних. У цьому становищі людина втрачає віру в себе як внутрішнього співрозмовника і ту елементарну довіру до світу, без якої взагалі неможливо набувати досвіду. «Я» і світ, здатність мислити й відчувати втрачаються водночас.
Ганна Арендт. “Джерела тоталітаризму”. — с. 531.