Природа вільного суспільства така, що воно завжди буде місцем боротьби між нижчими й вищими формами свободи.
Суспiльний простiр з достатньо розвинутим дискурсом та етикою свободи, породжує потребу громадянських прав i громадянського стану як добре органiзованої справедливої суспiльної спiвпрацi.
Соцiальне здiйснення солiдарности на рiвнi взаємодоповнюваности людей перетворює її на стан громадянства.
Соцiальне закрiплення солiдарних дiй перетворюється у правову потребу поважати гiднiсть людини, вважати її собi рiвною, i означає, що її неповторнiсть стає важливим доповненням власних суспiльних можливостей.
Громадянське суспiльство здiйснюється як усвiдомлене поширення етики свободи, спрямованої на повагу гiдности особи i забезпечення права людини жити у суспiльствi з контрольованим насильством.
Безперечно, світ був би кращим без багатьох ненависницьких висловлювань, але світ, в якому такі висловлювання заборонені, є гіршим за той, що їх дозволяє.
