Лише там, де є розумiння, iснує солiдарнiсть: сім тез Всеволода Речицького

Що таке солідарність? У чому полягаює її незмінна цінність? Як солідарність, що переслідує справедливу справу, змінює світ, робить його кращим та більш гідним?.. Спробуємо це з’ясувати разом із знаним юристом, членом ініціативної групи «Першого грудня» Всеволодом Речицьким.

У своїй доповіді на міжнародному форумі «Конституційне правосуддя в посткомуністичних карїнах», що відбувся у Ризі 11-12 листопада 1999 р., Всеволод Речицький ґрунтовно пояснює передумови виникнення солідарних взаємин на прикладі посткомуністничних країн та розглядає феномен солідарності в історичному та філософсько-юридичному контекстах.

Ми підібрали сім аспектів поняття солідарності зі згаданої доповіді, які доводять, що солідарність – це дещо більше, аніж суспільно-політичний постулат. Певним чином це форма буття, присутня у щоденних жестах і поведінці. Пригадаємо слова Івана Павла ІІ, які він сказав під час свого перебування в Польщі в 1983 році: «Немає свободи без солідарності». І пам’ятаємо, що немає солідарності без любові, а без двох останніх немає і майбутнього.

***

Солiдарнiсть – це такий стан взаємодiї мiж людьми, в якому виникає злагода, або свiт без насильства. У такому «свiтi» життя людини приймається за найвищу вартiсть, не обумовлену нiчим, окрiм свободи. Тобто за походженням солiдарнiсть не належить до державної влади, побудованої за принципом iєрархiчної пiдлеглости.

с. 127.

Солiдарнiсть не є простою реакцiєю на здiйснення насильства, а радше сподiванням i вiдкритiстю людини до прийдешньої радости, у свiтлi якої те, що суперечить її можливостi виокремлюється свiдомiстю як насильство i знущання.

с. 129.

Солiдарнiсть складається у таких точках зустрiчi мiж людьми, коли вони зацiкавленi безпосередньо один одним, а не лише вигодами, якi можуть бути вiд зустрiчi. В таких моментах життя солiдарнiсть вiдiграє фундаментальну роль для суспiльної єдности i взаємопiдтримки.

Там само

Солiдарнiсть спрямована до майбутнього у тому сенсi, що вона виявляється спiльним зусиллям задля збереження життя та продовження його у майбутньому. Як i життя, солiдарнiсть є метою сама в собi… Проте без дiйсної (а не вiртуальної) вiдповiдальности за теперiшнє i минуле не може бути солiдарної упевнености i в майбутньому – воно залишатиметься станом фантазiї.

Там само.

Солiдарнiсть надходить не так вiд зовнiшньої соцiальности, як вiд розумiння людини. Проголошення марксистами-комунiстами пролетарської солiдарности як найвищої чесноти не перетворилося, як гадали, на створення солiдарної соцiальности. Навпаки, зацiкавлена у бiдностi багатих «пролетарська солiдарнiсть» у полiтичних дiях бiльшовикiв здiйснювалася в тотальному насильствi над людиною i суспiльством.

с. 130.

Солiдарнiсть – це розумiння; розумiння, яке ширше за вербальне мовлення i рацiональнi практики. Лише там, де є розумiння, iснує солiдарнiсть. Контекстом розумiння i солiдарности є культура, що пiдтримує етику свободи. Солiдарнiсть потребує спiльної ясної мови i культурно узвичаєних кодiв i символiв; тобто мова солiдарности має бути вiдкритою, публiчною i прозорою, такою, що вiдповiдає некорисливим спiльним iнтересам. Такою є мова спiльних, громадських iнтересiв.

с. 131.

Мова i практика солiдарности iнтенцiонує суспiльство рiвних у своїх правах людей. У сенсi соцiальної органiзацiї – це таке суспiльство, в якому вигода одного iндивiда не перетворюється на поразку iншого. Навпаки, вiдносини за принципом «перемога – поразка» вiдсуваються з соцiального простору солiдарности; натомiсть складається розумiння i потреба взаємодоповнення здiбностей людей з рiвними правами.

Там само

Поділитися

Поділитися на facebook
Поділитися на telegram
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin
Поділитися на email
Поділитися на print

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *