Щойно людина знаходить сенс свого життя, вона не тільки стає щасливою, але й також здобуває здатність впоратися зі стражданнями.
Краще бути в позиції щось давати, ніж отримувати, бо це свідчення того, що працюєш і живеш не тільки для себе.
Великий і чудовий архітвір людський – жити як слід. Уся решта – панувати, громадити скарби, будувати – це лише придатки й оздоби, щонайбільше.
Ми стаємо повноправними людьми, здатними зрозуміти себе, коли оволодіваємо мовами людського спілкування.
Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись – значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота – рух душі, а життя – се рух.
Сенс життя складається з мережі складових значень. Людина повинна намагатися знайти сукупність складових значень, котрі будуть дійсними для неї. Ніхто інший не здатен визначати для людини значення її життя.
