Час до світанку: рефлексії того, хто пережив Освенцім і Бухенвальд

Книжки лауреата Нобелівської премії миру Елі Візеля є видатними особистими розповідями та промовляють до читача зрозумілою мовою. Однією з таких вражаючих розповідей стала книга «Ніч. Світанок. День». Вона збиває з ніг, пробуджує свідомість, перевертає душу.

***

5 фактів про автора книги:

  • Елі Візель народився у Румунії у 1928 році. Під час Голокосту його із сім’єю відправили до концтабору. Його мати та молодша сестра були вбиті у газовій камері в Аушвіці, батько загинув від голоду та хвороб у Бухенвальді. Самого Візеля звільнили в 1945 році американські солдати.
  • У 1956 році видав книгу спогадів про Голокост під назвою “Ніч”. Згодом з’явилися продовження “Світанок” та “День”. Усі три книги здобули міжнародне визнання. Візель виступав з лекціями по всьому світу і працював над поширенням інформації про нацистські злочини.
  • У 1986 році отримав Нобелівську премію миру за те, що він “зробив роботою свого життя нагадування про геноцид, вчинений нацистами під час Другої світової війни”.
  • Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху назвав Візеля променем світла, і сказав, що його неординарна особистість і незабутні книги продемонстрували тріумф людського духу над злом. “З темряви Голокосту, Елі став потужною силою світла, істини і гідності”, – сказав Нетаньяху.
  • Візель був близьким другом президента США Барака Обами, що не завадило йому критикувати політику США стосовно Ізраїлю. Обама згадав його як одного “з найбільших моральних голосів нашого часу, і у значній мірі, совістю світу”.

Ми підібрали для наших читачів десять цитат із книги Елі Візеля «Ніч. Світанок. День».

Час до світанку — це час перевірки себе і пошуку Істини. У Візеля світанок стає вінцем ночі, а не передвісником дня. Це той вирішальний час, коли кат і засуджений опиняються обличчям до обличчя і починається простий і трагічний діалог, що відкриває істину. Давайте разом вслухаємося в цей діалог.

***

Для того, щоб проникнути до саду містичної істини, існують тисяча і одні двері. Кожна людина має свій вхід. Не слід помилятися й прагнути увійти до саду не через свої, а через чужі двері. Це небезпечно для того, хто туди входить, і для тих, хто там уже перебуває.

с. 7.

Смерть — це істота, у якої ні рук, ні ніг, ні рота, ні голови. Тільки очі. Якщо одного дня ти зустрінеш створіння, в якого всюди очі, знай, то смерть.

с. 110.

Я згадував свого старого учителя з рудою бородою, який одного дня сказав мені, пояснюючи шосту заповідь: чому, власне, людина не повинна вбивати. Вбиваючи, пояснював він, людина стає Богом. А чи маємо ми право ставати ним так легко?

с. 113.

Остання страва засудженого на смерть  — це жарт, це насмішка, образа смерті, яка от-от прийде. Людині начхати, чи вона помре із повним шлунком, чи з порожнім.

с. 124.

Любов варта стільки ж, скільки молитва. А іноді навіть більше.

с. 174.

Страждання піднімає з найтемніших куточків людського єства все найганебніше, наймерзенніше. В стражданні є межа, перейшовши яку, людина стає твариною: тоді всю свою душу і особливо душу ближнього ти ладен продати за крихту хліба, за хвилинку тепла, за мить забуття і сну.

с. 199.

Кожна людина подібна до ріки… Ріки впадають у море, яке ніколи не може наповнитись. А люди поглинаються смертю, яка ніколи не може наїстися.

с. 205.

Людина визначається не тим, що її заперечує, а тим, що її стверджує. І це міститься не десь далеко попереду людської істоти, не десь поза нею, а в ній самій.

с. 214.

Любов це не знак питання, а знак оклику. Любов дозволяє пояснювати все що завгодно за допомогою самої себе без застосування доказів, чия логіка свідчить як про її силу, так і про слабкість. Закоханий хлопчина розуміється в проблемах буття та творення світу краще, ніж будь-який ерудит. Чому помирають? Тому що я люблю тебе, кохання моє. А чому паралельні лінії перетинаються в нескінченності? Що за запитання! Лише тому, що я тебе люблю, кохання моє.

с. 223.

Приймати допомогу — вищий ступінь щедрості.

с. 258.

Поділитися

Поділитися на facebook
Поділитися на telegram
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin
Поділитися на email
Поділитися на print

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *