Що таке любов із філософського погляду: чотири незвичних думки про звичне поняття

Знаний грецький філософ і богослов Христос Яннарас, який походить із Афін, спонукає нас подивитися на звичні поняття дещо по-новому, в більш глибинному онтологічному сенсі.

Увазі наших читачів пропонується добірка філософсько-богословських думок цього мислителя про суть любові як такої, що увійшли в книгу «Свобода етосу».

Людське існування отримує свою онтологічну сутність із факту божественної любові, адже тільки любов надає буттю реальності. Сотворення людини є актом Божої любові… Людина була створена для того, щоб брати участь в особистісному способі існування, яким є життя Бога, щоб долучитися до свободи любові, яка є істинним життям.

с. 13.

Людина є не лише діяльним виявленням слова Божого чи внутрішнього принципу, вона – втілення принципу особистої неповторності і любові, вільної від будь-якого напередвизначення. Ось чому людина здатна приймати або відкидати онтологічну передумову свого існування: вона може зректися свободи любові та особистісного спілкування, сказати «ні» Богові й вилучити себе з буття.

с. 14.

Саме любов є істинним шляхом до пізнання особистості, оскільки передбачає цілковите прийняття іншого. Вона не переносить на іншого індивідуальні вподобання, потреби чи бажання, приймаючи його таким, яким він є, в усій повноті його особистісної неповторності.

с. 16.

Любов – не безтурботний початок, а мета, до якої ми завжди прагнемо, «недоконана довершеність» морального поступу людини. Вона починається з покаяння, зречення нашої індивідуальної самодостатності, усвідомлення нашої людської недосконалості й шукання Божої благодаті.

с. 49.

Поділитися

Поділитися на facebook
Поділитися на telegram
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin
Поділитися на email
Поділитися на print

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *