Поза рухом музики немає. Музика «танцює», «маршує», передає інші форми руху як образів фізичної сфери, так і у сфері духовних і душевних переживань.
Хоч людина і обрала певний тип музики, найбільш придатний для танцювального втілення, але можна сказати, що будь-який музичний твір піддається якщо не танцювальній, то пантомімній інтерпретації. У симфонічній, камерній музиці останніх століть балетмейстери знайшли невичерпні можливості для вираження її образного змісту через рух.
У такому мистецтві, як балет, поєднано творчу фантазію людей у передачі змісту музики через рухи, та змісту рухів через музику; а разом – досвіду життя за допомогою музики та рухів.
Виділимо декілька типів підходів до вираження руху в музиці.
1. Рух в музиці бере на себе одну з головних ролей у створенні уявного образу.
М. Римський-Корсаков. «Політ джмеля» (тіло-дух-душа, тіло-душа-дух).
«Політ джмеля» за характером є казковим, і, одночасно, реалістичним. Уявний образ створює імітація польоту джмеля і його гудіння (рух, слух, зір, дух, душа).
Р. Вагнер. «Політ валькірій» (тіло-дух-душа, тіло-душа-дух).
Персонажі «Польоту валькірій» належать до скандинавської міфології. Валькірії – войовничі діви, помічниці бога Одіна. Нижчі жіночі божества. Уявний образ у «Польоті валькірій» створюють, зокрема, сигнальні войовничі інтонації у мелодії (слух), характер польоту (рух), дух образу.
М. Мусоргський. «Танець невилуплених пташенят» (тіло-душа-дух).
Уявний казковий образ створюють імітації рухів пташенят і їх писку (слух).
А. Онеґґер. «Пасифік 231» (тіло-дух-душа).
Твір механістичного змісту, написаний у 1923 році. Імітує рух певної марки паровозів, які існували на початковому етапі розвитку паровозобудування, а пізніше були замінені електровозами. (Слухати від 1-ї хв..)
2. Вираження музикою форм рухів фізичного світу здатне викликати відчуття і настрої духовної і душевної сфери.
А. Вівальді. «Літня гроза» (тіло-дух-душа, тіло-душа-дух).
Коли ми слухаємо «Літню грозу» А. Вівальді, ми не тільки сприймаємо візуальний образ. Одночасно через рух у природі (візуалізацію образу грози) ми відчуваємо щось подібне до того, коли ми були свідками грози – її загрозливий характер, дух. Тобто, форми рухів фізичної сфери викликають в нас переживання душевно-духовного змісту.
П. Чайковський. Сцена № 9 з балету «Лебедине озеро» (душа-тіло-дух).
Тремоло струнних, яке є фоном для мелодії гобоя, імітує тремтіння озерної гладіні і шемріт лісової глушини від подиху вітру (рух, слух), що породжує почуття тремтливості, тривожності (душевно-духовна сфера). (Слухати до 3 хв. 20 сек..)
Весні радіє все – рослина, тварина, людина.
Д. Шостакович. Симфонія № 7, розробка І ч. (тіло-дух-душа, тіло-душа-дух).
«Картину нашестя» композитор починає з проведення теми нашестя в нюансі піано. Із кожним наступним проведенням теми динаміка зростає, що свідчить про наближення ворожих сил у вигляді маршування військ, важкої військової техніки тощо (рух). Ми стаємо свідками того, як рух у фізичній сфері сприяє творенню бездушного, руйнівного, усезнищуючого образу-духу фашизму. («Картина нашестя» у представленому записі – від 7-ї до 21 хв.)
3. Вираження музикою духовних і душевних переживань стимулює до знаходження асоціативних аналогій форм руху у реальному житті, хоч композитор при написанні музики не мав на увазі фізичну сферу.
У 1-й прелюдії до мажор Й. С. Баха (т. І ДТК) душевно-духовна сфера є основною. Тепло і гармонія почуттів ніби пливуть у формі руху хвильок води під променями світла (гармонічні фігурації). Не дивлячись на певний неспокій в другій половині прелюдії, що нагадує хвилювання потоків води з більш густими кольорами, духовна рівновага музики зберігається. (Прелюдія – від початку до 2-ї хв..)
«Революційний етюд» Ф. Шопена написаний під впливом звістки про жорстоке придушення польського визвольного повстання 1830-1831 років, що викликало в ньому вибух обурення. Незнання цього факту підштовхує до порівнянь музики твору з нестримними потоками переповненої повінню гірської ріки, чи несподівано-потужною грозою з буреломом (душа-дух-тіло).
У першій темі Камерної симфонії № 3 Є. Станковича стаккато струнних символізує силу, сповнену енергії нищити, трощити. Це льодолом, смертельно небезпечний для кожного, хто попаде в нього. Партія флейти в оточенні струнних нагадує пташку чи метелика, що з усіх сил намагається вирватися з пастки, та зустрічає зусебіч перешкоди (душа-дух-тіло).
Гурт «The Beatles». «Com Together» (душа-дух-тіло).
В юності, коли я захоплювався, як і мої ровесники, музикою гурту «The Beatles», я не надавав великого значення змісту текстів їх пісень. В пісні «Com Together» мені був відомий лише переклад назви – «Зберімось разом». Я визначив жанр пісні як повільний рок-н-рол. Мені здалось, що в інструментальному супроводі, вже на початку, імітується рух потягу з перестукуванням коліс і пихтінням. Ця асоціація підтвердилась інструментальною перегрою у середині пісні і закінченням пісні, де мені почулись також і гудки потягу (ніби на прощання). Тому у мене сформувалась власна інтерпретація назви пісні і її змісту не як «зберімось разом», а як «поїхали разом». Така трактовка пісні у мене існувала до того часу, поки я не прочитав переклад тексту пісні, історію її створення.
4. Вираження музикою душевно-духовних переживань, з якими пов’язані міміка, жести, характер рухів (в тому числі танцювальних), поведінка людей.
У щоденному житті ми, частіше несвідомо, користуємося вище названими формами рухів для вираження наших думок, переживань. Музична практика також володіє таким вмінням. Виражаючи думки і переживання у вигляді звуків, музика свідомо, чи мимо волі, несе в собі відбиток цих рухів. Це ми можемо зауважити, зокрема, в музиці, яка виражає душевні переживання автора (автопортрет). Для більшої ясності наведемо наступні зразки.
Зі змістом переживань IV-ї ч. Симфонії № 6 П. Чайковського інтонаційно пов’язана трагічна міміка, жести, рухи, поведінка головного героя музики. (IV ч. – від 38 хв..)
Змісту переживань І ч. Концерту для скрипки з оркестром № 5 (А-dur) В. А. Моцарта відповідає в цілому оптимістична, інших відтінків міміка, жести, рухи, поведінка головного персонажа.
Який народний танець без руху?
Саме відкриття (прочитування) цих (та інших) форм рухів у музиці дало балетмейстерам великі можливості через танець, пантоміму суттєво розвинути вміння виражати душевний світ переживань людини в балетному мистецтві.
С. Прокоф’єв. Фрагмент з балету «Ромео і Джульєтта». («Танець рицарів», «Дует Париса і Джульєтти»).
5. Є ще не так чисельний тип творів, в яких рух домінує як образ.
Зазвичай такі твори вимагають віртуозної майстерності. При тому, що це твори є одночасно і високохудожніми, зазвичай, слухаючи їх, ми захоплюємось не тільки художньою, а, можливо, насамперед технічною стороною виконання, яка пов’язана з різноманіттям форм рухів. Переважно це твори віртуозно-емоційного плану.
О. Новачек. «Вічний рух» (Perpetum mobile).
Зміст музики свідчить, що йде мова не про рух у фізичній сфері (рух уявного образу), а, насамперед, про рух у сфері душевній (душа-дух-тіло).
Н. Паганіні. «La Campanella» (до 5 хв. 30 сек.).
А. Вівальді. «Agitata da due venti» (Порушений вітром).
6. Є тип творів, до яких ми можемо віднести численні етюди, які не несуть особливого художнього навантаження, а мають технічну учбову ціль – освоєння різноманітних форм рухів.