16 лютого 2024 року Ігорю Анатолійовичу Козловському мало б виповнитися 70 років. Минуло майже півроку, як зупинилося серце цієї непересічної людини (це сталося в ніч на 6 вересня 2023 року), але для тих, хто знав його особисто, вважав своїм Вчителем і Наставником, усвідомлення цієї втрати досі дається важко. Адже допоки є послідовники і продовжувачі його справи, прихильники його ідей і поглядів, транслятори тієї любові, якою він щиро ділився з іншими, — доти живий і він.
В пам’ять про українського вченого, релігієзнавця і громадського діяча, який став в’язнем сумління та провів 700 днів у полоні на окупованій Донеччині за проукраїнську позицію, видавництво «Дух і літера» видало книжку «Гідність — це правдивість», у яку ввійшли бесіда Костянтина Сігова з Ігорем Козловським та виступ на круглому столі «Гідність людини: осмислення і практика». Книга присвячена роздумам мислителя про одну з найважливіших людських чеснот, виплеканим власним життєвим досвідом і розумінням.
Ігор Козловський щедро подарував нам шанс жити у його час і в його просторі дружби. Цей простір не знає меж. Думки і голос такої людини необхідні як повітря нашому суспільству і нашому світові. Нехай до зранених війною домівок долинає звістка з його Нового града.
Костянтин Сігов
***
Я дивлюся на гідність як на частину нашого внутрішнього екзистенційного інтелекту, тому що саме гідність як частина сенсової складової людського життя, цього людського виміру, і відрізняє нас від інших біологічних істот. Я постійно наголошую на тому, що гідність — це зрілість: людини, спільноти, громадянського суспільства або цивілізації в цілому. Гідність певною мірою пов’язана з совістю.
с. 22-23.
Гідність — це процес, процес дорослішання… На жаль, у нас велика кількість інфантильних людей. Інфантильність пов’язана з тим, що ми, по-перше, не усвідомлюємо самі себе і своє місце в суспільстві, а по-друге, інфантильність — це відсутність відповідальності. Це очікування, що за тебе хтось щось зробить. Цей момент не дозволяє людині повноцінно, гідно прожити своє життя.
с. 34.
Ми недарма назвали цю революцію Революцією Гідності. Звідкись з’явилась ця назва. Це означає, що суспільна думка прийшла до розуміння важливості такої чесноти як гідність, до усвідомлення поваги до іншого і самоповаги.
с. 70-71.
Толерантність є складовою гідності. Поняття гідності передбачає, що ми чуємо іншу людину, поважаємо її права, життєвий, світоглядний чи релігійний вибір. Коли ти є дослідником, справжнім дослідником, у тому сенсі, що ти вивчаєш, досліджуєш різні релігійні рухи, ти маєш бути з одного боку, асертивним, тобто мати власну обґрунтовану позицію, бути центрованим, але без емпатії ти ніколи не зможеш досягти бажаного результату наукових пошуків. Мені здається, що асертивність та емпатія також є складовими гідності.
с. 80-81.
Найважливіше — донести до свідомості ось цю різницю: між гідністю і гордістю. Можливо, гордість це й добре, але вона передбачає, що ти можеш превалювати над кимось, возвеличуватися над чимось. Гідність визнає унікальність кожного, а не винятковість когось, тому вона передбачає рівність усіх.
с. 81.