Як глупота є мати всіх пороків, утому числі й пихи, якій властиво брати на себе тягар непосильний і почесті не по заслузі,— так мудрість й справжня мати як інших чеснот, так і скромності, яка, міряючи себе, як кажуть, своєю власною мірою, швидше спускається вниз, ніж підноситься догори.
Григорій Сковорода. «Вірші. Пісні. Байки. Діалоги. Трактати. Притчі . Прозові переклади. Листи». / Київ: Наукова думка, 1983. — c. 419.