Про любов як справу християнської віри та про те, що є власне християнського у християнстві, ділиться своїми думками відомий швейцарській богослов Ганс Урс фон Бальтазар.
Пропонуємо читачеві NewLib п’ять змістовних виразів з його ґрунтовного теологічного дослідження “Варта віри лише любов“.
Лише в любові до іншого як іншого, лише виходячи за межі всієї сфери «я» і вступаючи до сфери «ти», людина опиняється на шляху, що веде від людини до людства.
Справжня любов завжди незбагненна, й лише така любов є дарунком.
Природа, розвиваючись від найнижчих форм аж до нас, людей, незаперечно й неминуче виносить із собою нагору реальність любові, ніби вбудованої в самі основи живого єства.
Вартою віри є лише любов, лише в неї ми повинні й маємо право вірити. Це і є праця, «справа» віри — визнати цю абсолютну й недосяжну попередню умову. Вір у те, що існує любов, абсолютна любов, й вона є останньою, за нею більше нічого немає… Любов, у яку людина вірить, бо зрозуміла її знак, веде її у відкритий простір здатності любити.
Любов не є чимось зовнішнім, вона існує лише тому, що сама володіє людиною зсередини… Вона «організує» людину, а людина її — ні; вона перетворює людину — того, хто завжди чинить спротив, — на свій орган.