Є два типи мудрості: мудрість, яка в голові, «Логос»; мудрість, яка в бутті, «Софія»

Софія Київська — пам’ятка світового значення… Річ у тім, що можна говорити про певну паралель між афінським Парфеноном і київською Софією. Подібно до того, як афінський Парфенон збудовано на місці історичної битви з персами — київську Софію збудовано на місці історичної битви з печенігами… Так само як Парфенон присвячений богині мудрості Афіні, київська Софія присвячена Софії, тобто мудрості.

Якби ми з вами поставили перед собою таке завдання: дати лаконічне визначення, що ж таке античність, то якою була б відповідь? Це концепція софійності світу. Античні греки дійшли такої думки: є два типи мудрості. Є мудрість, яка в голові, — «Логос»; є мудрість, яка в бутті, в речах, — це «Софія». І тому греки дійшли висновку, що світ — це книга. Світ читається, як ми читаємо книгу… Це поняття виявилося надзвичайно важливим для християнства. Справа в тім, що християнство — це теїстична релігія, тобто Бог у ній не субстанція, і Бог там не енергія, як у брахманізмі, Бог — особистість, така ж особистість, як кожний з нас. Ця особистість має біографію (Євангеліє), у неї є характер… А як зв’язати зі світом особистість? І тоді згадаємо античну концепцію софійності світу. Світ, згідно з нею, — це текст Бога, це слова Бога. Звідси «спочатку було Слово, і Слово було в Бога, і Слово було — Бог»…

Джерело: Сергій Кримський. Ефект високого неба (20-27 квітня 2001) //
Бібліотека газети «День»: Сила м’якого знаку, або Повернення Руської правди. 2011

Рекомендує Георгій Коваленко

Поділитися

Поділитися на facebook
Поділитися на telegram
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin
Поділитися на email
Поділитися на print

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *