Єдність суспільства, ті особисті взаємини, що створюються спільністю життя, неможливі, коли істина сприймається як об’єктивна даність, коли вона не набуває виразного особистісного забарвлення, що уможливлює свободу і неповторність людини, а, водночас, і людської спільноти.
Христос Яннарас. Свобода етосу. — с. 183.
