Єдина пожива людини — мудрість, істина.

Єдина пожива людини — мудрість, істина, те, що відрізняє нас від нашої собаки, від нашої кішки: пожива істини — пристрасть до пошуку свого призначення, до насолоди навколишнім. Назвемо цю істину ім’ям — щастя: шлях до здійснення самого себе, своїх доль.

Франко Нембріні. Данте, поет бажання. Коментарі до «Божественної комедії». Чистилище / К .: Дух і Лiтера, 2016. —  с. 33.

Поділитися

Поділитися на facebook
Поділитися на telegram
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin
Поділитися на email
Поділитися на print

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *