Людина тільки тоді цінує важливість благодаті, коли її втрачає. Коли у неї болить зуб, найбільшим блаженством для неї здається зникнення болю, а коли біль зникає, то вона забуває про цю благодать. Багатство видається їй благодаттю, коли вона відчуває фінансові негаразди, а коли вона розбагатіє, то забуває про неї. Коли електричний струм вимкнений і будинок занурюється у темряву, вона усвідомлює благодать світла, а коли з’явиться світло, вона забуде його цінність.
Алі Ат-Тантаві. Загальне уявлення про Іслам. — с. 109-110.