Межі права держави на насильство пролягають там, де вона зупиняє насильство з боку одного учасника суспільства щодо іншого. Щойно держава переступає цю межу, вона стає незаконною. Тому-то монополія держави на насильство та її право на нього не означає можливості нехтувати правами людей. Отже фантом «держава є владою» маємо сприймати критично, розуміючи, що держава є лише функціонером влади, та усвідомлюючи межі й умови застосування сили державою як службовим органом народовладдя.
Бистрицький Євген, Пролеєв Сергій, Зимовець Роман. «Комунікація і культура в ґлобальному світі». — с. 351.
