Музика духовної та інтуїтивної сфери (трихотомія сприйняття)

Згідно з трихотомічною теологічною теорією: дух (совість, інтуїція, вище пізнання) – контактує з духовною сферою життя (і музики); душа (думки, почуття, воля) – контактує з емоційно-інтелектуальною сферою життя (і музики); тіло (через органи чуття) – контактує з фізичною сферою життя (і музики). Виходячи з тривимірної будови людської істоти, всю музику людства можна умовно поділити на музику духовної /інтуїтивної/, музику душевної та музику фізичної сфер (або інакше: музику духовного /інтуїтивного/, душевного та фізичного виміру/плану).

Звернімо увагу на те, що дух, душа, тіло людини базуються на функціях психіки: совість, інтуїція, мислення, почуття, воля, чуття (зір, слух, дотик, смак, нюх).

Психіка знаходиться також в основі змісту музики. В основі духовності музики – совість. Є музика інтуїтивна, музика, яка написана розумом, емоційна музика, чуттєва (візуальна) музика. Не існує музики без вольових проявів.

Не дивлячись на те, що ми у передмові звернули увагу на деякі особливості та недоліки моністичного і дихотомічного світосприйняття (мислення), варто відмітити, що вони відіграють важливу роль у пізнанні життя і музики. Тому ми обов’язково будемо широко використовувати моністичні і дихотомічні визначення при аналізі змісту музики як рівні узагальнення, як сходинки в усвідомленні трихотомії її сприйняття.

Дух має два крила – совість та інтуїцію. Чи можливе існування поняття духовність без совісті? Духовність передбачає совість. Найвищим проявом совісті (духовності) є святість. Мабуть тому музика, присвячена Богу, в Україні отримала назву жанру духовної музики, а в європейських країнах – жанру сакральної (святої) музики.

Визначення духовна музика (від слова дух) є моністичним. Якщо ж ми вслухаємось уважніше, відчуємо, що музика духовна одночасно є в міру емоційною, емоційно-інтелектуальною (душа). Два компоненти (духовний і душевний) у єдності цілого дають нам духовно-душевне усвідомлення змісту музики (визначення дихотомічне). Духовний твір також викликає у нас уявні асоціації, наприклад, образи вишнього світу (Ісуса Христа, Бога, інші образи), також, можливо, храмової архітектури, елементів обрядовості, їх учасників тощо. Це все уявні образи, які ми відносимо до фізичного виміру (тіло). Зрештою, можуть в нашій уяві виникати й інші асоціації, на які кожен слухач теж має право.

Таким чином, ми отримуємо трихотомічний цілісний (духовно-душевно-фізичний) образ музики духовного жанру. Визначення його є, хоч і вірним, але занадто довгим, тому ми замінимо його скороченою формою у вигляді структури дух-душа-тіло. Ця структура змісту образу є ієрархічною. Перший (духовний) елемент – найголовніший (наріжний камінь), другий (душевний) займає другу позицію, третій (фізичний) – відданий нашій уяві, займає останню позицію. В міру того, як ми заглиблюємось у зміст музики, нам відкриваються всі три компоненти його структури, три плани реальності – духовний, душевний, фізичний.

Після прослуханої музики за поданим нижче списком, звернімо увагу, що музика духовного жанру на протязі століть від аскетичного Середньовіччя до ХІХ століття (хорали Середньовіччя, Дж. П. да Палестрина /1525 – 1594/, Й. С. Бах /1685 – 1750/, В. А. Моцарт /1756 – 1791/) набувала все більш емоційно-інтелектуального (душевного) звучання. При цьому, дух жанру залишається регламентуючим.

Було б помилкою вважати духовність (совість) привілеєм лише релігійної музики. Совість визначає якість функціонування психіки людини, тому це позначається на усій творчості композитора. Цим можна пояснити, що будь-який музичний твір являє собою певну духовну цінність, має у своєму змісті певну міру духовності (совісті, духовної якості).

Поняття духовності передбачає також й інтуїцію. Звернення до Бога у жанрі духовної музики є не тільки духовним, але й інтуїтивним (духовно-інтуїтивним). У разі ж, коли у сфері духу домінує не совість, а інтуїція, ми маємо підстави називати цю сферу не духовною, а інтуїтивною (інакше –  інтуїтивно-духовною). У зв’язку з цим варто навести паралель між духовно-душевною та інтуїтивно-душевною музикою.

Так історично склалось, що інтуїтивна сфера, як домінуюча, проявила себе саме у музиці композиторів ХХ-ХХІ століття. Для сприйняття її змісту потрібний інтуїтивний стан свідомості. Інтуїтивна музика, в залежності від контексту, може також сприйматись як інтуїтивно-емоційна, інтуїтивно-інтелектуальна, інтуїтивно-чуттєва (визначення  дихотомічні).

Одним з композиторів, у яких інтуїтивна сфера займає домінуючу позицію, є Олів’є Мессіан (1908 – 1992). У творчості  О. Мессіана відбились його теологічні погляди, знання неєвропейських культур (індійської, японської, латино-американської), захоплення орнітологією (пізнання співу птахів).

Прикладом релігійного (теологічного) світосприйняття служить, зокрема, його твір для органа 9 медитацій «Різдво Господнє», також твір для оркестру «Вознесіння».

9 медитацій «Різдво Господнє».  

Для сприйняття твору О. Мессіана «9 медитацій “Різдво Господнє”» для нас важливо, що автор у назві твору зазначає характер переживань як медитативні переживання.  Дійсно – ми відчуваємо це в музиці. Також важливо, що кожна медитація має програмну назву, що відповідно скеровує наше сприйняття. Символічне значення має також вибір композитором інструменту (органу), який найбільш переконливо виражає релігійні переживання, сягає космічних асоціацій.

Медитації вимагають від нас інтуїтивного зосередження (дух). Разом з тим, звернімо увагу на програмні назви медитацій, одні з яких, наприклад, «Діва Марія і Дитя», «Пастухи», скеровують нас до образної уяви (тіло). У цьому разі ми сприймаємо п’єси як медитації на уявному образі (сприйняття інтуїтивно-чуттєве) і маємо підстави визначити структуру змісту як дух-інтуїція тіло душа. Третій елемент структури (душа) виражає інтелектуально-емоційний зміст.

У разі ж назв медитацій, наприклад, «Предвічний задум», «Слово», які виражають інтуїтивно-інтелектуальний символічний смисл, ми, слухаючи, відбираємо у музиці під їх впливом саме цей смисл і визначаємо структуру як дух-інтуїція – душа – тіло. Третій елемент структури набуває змісту уявних образів (конкретних або абстрактних), які відповідають нашим інтелектуальним усвідомленням цих понять.

Відсутність програмних назв або, коли назви невідомі, викликало б у слухача розгубленість, сприйняття музики перетворилося б в щось інтуїтивно незрозуміле. Тому, завдяки назвам циклу, які визначають контекст медитацій, сприйняття їх наповнюється конкретним смислом.

У творі «Вознесіння» ми знову стаємо свідками подібного авторського підходу –інтуїтивно-духовне (дух) пізнання візуального образу (тіло). Відчуваємо також інтелектуально-емоційний стан цієї музики (душа). Зміст музики відповідає структурі дух-інтуїція – тіло – душа.

Як приклад змісту, який відповідає структурам дух-інтуїція – душа – тіло, дух-інтуїція – тіло – душа, є Симфонія № 5 Валентина Сильвестрова. В. Сильвестров у книзі «Дочекатися музики» (с. 138) говорить: «В усіх симфоній (класичних, розвинених) – у них є одна особливість, проблема фіналу: коли вони підходять до підсумку, виникає відчуття, що ось нарешті щось відбулося. А мені хотілось би з цієї точки розпочати. Тобто розпочати не з самого початку, а з оцього підсумку. Це і є концепція П’ятої симфонії». «Особливість цієї симфонії в тому, що у своєму русі вона не створює шляху, характерного драматичній симфонії (шлях крізь катастрофу), а будується як об’єм і замикається на репризі. Себто симфонія створює ніби храм усередині себе, такий об’єм. Одночастинна форма». «П’ята симфонія… наростає тенденція до метамови, до метафори», «… виникло відчуття, про яке я хочу сказати». «Будь-який текст, якщо він вдалий, має символічний характер. Мова, за допомогою котрої цей текст звучить, важлива, та сутність речі нею не обмежується. Мова тут – ніби можливість сказати щось поза нею. Це і є метафоричність, метамова».

Метамова Симфонії № 5 зосереджує нас на інтуїтивних переживаннях. Твір, на мою думку, виражає об’ємний світ інтуїтивно-душевних та інтуїтивно-чуттєвих переживань, який викликає надземні (надреальні) і, одночасно, ледь відчутні земні асоціації. Це світ, який, з одного боку, ніби насторожує, непокоїть, як відгомін минулої грози. З іншого боку, занурює у щось нескінченне, перебування у чому заспокоює, приносить умиротворення.

В. Сильвестров. Симфонія № 5.

Прикладом того, як інтуїтивна сфера, як головна, може бути втілена в музиці не тільки медитативно, є перша частина кантати Карла Орфа «Карміна Бурана» «О, Фортуна». В ній ми відчуваємо аскетичний дух епохи Середньовіччя згідно моєї уяви з його людськими долями, рицарськими замками, походами, війнами (тіло). Третій елемент змісту структури емоційно-інтелектуальний (душа), підпорядкований аскетичному духові. Структура цієї музики дух-інтуїція – тіло – душа.

К. Орф (1895 1982). Кантата «Карміна Бурана»:

Музика духовного жанру та інтуїтивна музика є сферою духа. Ця музика виражає релігійні та інтуїтивні переживання.

О. Мессіан своє релігійне світовідчуття виразив поза межами традицій жанру духовної музики. Його релігійні твори мають інтуїтивно-духовний зміст. Загалом, інтуїтивна сфера у творчості композитора займає найвагоміше місце, що проявляє себе, насамперед, у тематиці творів, пов’язаній з теологією, міфологією, природою пташиного співу, у стилістиці творів. При цьому варто відзначити також інтелектуальну сторону змісту його музики, яку ми теж відчуваємо. Композитор у своїх теоретичних працях, на прикладах власних творів, відкриває, зокрема, нові формотворчі властивості ритму, обґрунтовує застосування оригінальної полімодальної системи тощо.

З моєю позицією відносно духовної та інтуїтивної сфери у творчості В. Сильвестрова, при бажанні, можна ознайомитись за цим посиланням.

Композитори з інтуїтивним типом світосприйняття, очевидно, складають меншість. Це доводить той факт, що музики інтуїтивно-емоційної, інтуїтивно-інтелектуальної, інтуїтивно-чуттєвої значно менше, ніж музики (зворотно) емоційно-інтуїтивної, інтелектуально-інтуїтивної, чуттєво-інтуїтивної. Зокрема, про музику такого змісту йтиметься в наступних розділах.

      

Поділитися

Поділитися на facebook
Поділитися на telegram
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin
Поділитися на email
Поділитися на print

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *