До душевної сфери (виміру) ми можемо віднести також твори душевно-фізичні (душа-тіло-дух), які виражають душевний зміст (настрої) уявних образів або душевний зміст, пов’язаний з уявними образами. Уявні образи виникають як результат вираження їх душевного змісту (настроїв). Дух є третім духовно-інтуїтивним елементом змісту музики.
Кольори, настрої вечора і ночі витончено змальовують і виражають твори у жанрі ноктюрну.В Ноктюрні сі-бемоль мінор Ф. Шопена настрої музики, згідно мого сприйняття, асоціюються з прохолодою вечора і теплом вогників каміна, що створює атмосферу душевного затишку після клопотів дня, можливості для роздумів. Зміст музики відповідає структурі душа-тіло-дух. Ноктюрн сі-бемоль мінор на відео знаходиться під першим номером (№ 1).
Ф. Шопен (1810 – 1849). Ноктюрн сі-бемоль мінор, op. 9 № 1.
Музику почуттів і думок, навіяних образами спокійної води, річки (контактами з ними), чуємо у вокальних та інструментальних баркаролах. Хвильки хлюпочуть; погойдується, пливучи, човен; човняр-гондольєр веслує, а його поетична душа просто не може не співати.
Ф. Шопен. Баркарола Фа-дієз мажор, ор. 60.
Вальси, мазурки, полонези Ф. Шопена, з одного боку, виражають душевно-духовний світ переживань (душа-дух-тіло), в інших зразках, їх настрої викликають уявні (емоційно-чуттєві) образи польського народного або світського танцю (душа-тіло-дух).
Ф. Шопен. Мазурка До-мажор, op. 56 № 2.
М. Скорик. «Іспанський танець».
Іспанський танець має емоційно-чуттєвий зміст, що характерно для танцювальної емоційної музики. Емоції, форми руху, відчуття дотиків, зокрема, стіп ніг, рук (тіла) в танці, що оздоблені шумовими ефектами (які відомі для тих слухачів, хто знає природу іспанського танцю і танцю взагалі) викликають його візуальний образ (душа-тіло-дух).
Л. Колодуб. Сюїта № 4 Українські танці (Танець № 1).
Як і вище наведені приклади танців, Український танець № 1 Левка Колодуба з сюїти № 4 «Українські танці» виражає національний емоційно-чуттєвий зміст.
Музика виражає душевно-духовні переживання. Назва п’єски говорить, що ці переживання відносяться до дитячого світу. Очевидно, що не лялька співає, а дитина, бавлячись і уявляючи себе у ляльковому світі (душа-тіло-дух).
У вокальній музиці на сприйняття музичного твору впливає не тільки музичний зміст, а й віршований текст, який є фактично програмою твору. У зв’язку з цим вокальна музика, зокрема, душевної сфери окрім почуттів і думок створює також уявний образ, що впливає на трихотомію сприйняття (визначення структури).
Українська народна пісня «О милий мій», яка була представлена на початку розділу, та весільна пісня «Шуміла ліщина» в обробці М. Скорика (яка буде представлена нижче), обидві належать до душевної сфери. Вони виражають, згідно з музичним звучанням, душевно-духовні переживання (душа-дух-тіло). З іншого боку, текст пісень, який об’єднаний з музикою єдиним задумом, виражає не тільки почуття, але й викликає в нашій уяві (в більшій чи меншій мірі) образи візуальні, з якими пов’язані ці душевні переживання. Таким чином, у поєднанні з текстом ці пісні виражають душевно-фізичний зміст і відповідають структурі душа-тіло-дух. У зв’язку з тим, що використання тексту у вокальній музиці, найчастіше, сприяє візуалізації, є сенс (за необхідністю) зміст вокального твору позначати двома структурами: як за музичним звучанням (душа-дух-тіло) так і з використанням тексту (душа-тіло-дух). Таким чином, обидві структури є душевними, але момент візуалізації у другій структурі є більш проявленим. Цим розподілом (на дві структури) є можливість більш докладно виразити зміст твору. Дух у цих структурах представлений, зокрема, національними (етнічними) ознаками, духом жанру.
М. Скорик. «Шуміла ліщина» (душа-дух-тіло, душа-тіло-дух).
Структури душа-дух-тіло, душа-тіло-дух легко прочитуються у «Вечірній пісні». Не дарма пісня, в певний момент, знайшла собі місце на телебаченні у «Вечірній казці» для малят.
Зміст Симфонії № 6 «Патетичної» П. Чайковського представлений двома структурами. І і ІV частини виражають душевно-духовний зміст (душа-дух-тіло), пов’язаний з внутрішнім світом переживань автора (автопортрет). Тут є і страждання, і великі прагнення прекрасного вічного. ІІ і ІІІ частини виражають переживання, пов’язані з суспільними подіями (душа-тіло-дух). У ІІ-й частині (у крайніх розділах) в атмосфері вальсу (свята-балу) виражені спогади про радісні, щасливі моменти життя композитора. Середній розділ ІІ-ї частини близький за змістом до І-ї та ІV-ї частини. У ІІІ-й частині маршовий пульс лежить в основі суєтних настроїв перебігу подій суспільного значення, свідком яких був автор. Марш у кінці частини – це тріумф суспільного, об’єктивного.
П. Чайковський. Симфонія № 6 «Патетична».
Музична мова у ХХ ст. суттєво ускладнилась. Провідні композитори у своїй творчості відкрили нові можливості композиційного письма (техніки композиції), які знайшли розповсюдження у композиторській практиці. Варто відмітити, що сучасні композитори користуються, як ускладненою, так і більш традиційною, зрозумілою для широкого слухача, музичною мовою.
Зосереджуючи увагу на новітніх тенденціях, варто відзначити наступне. Якщо для музики попередніх століть було характерне духовне, емоційне (душевне), чуттєве (зображальне /ХІХ ст./) пізнання світу у музичній творчості, то у ХХ столітті на передній план виступає інтуїтивне та інтелектуальне пізнання. Це проявилось, зокрема, у пошуку вираження в музиці законів світобудови, надреальних інтуїтивних звучань, у відношенні до часу в музиці як поняття змінного, а не сталого. Емоції набули більш загострених, навіть хворобливих, форм вираження. Поширилось домінування дисонуючих звучань. Емоційні (душевні) переживання позбулись різноманіття, так характерного для музики попередніх століть. Гарні мелодії ніби стали необов’язковими, відійшли у минуле. Емоційну (душевну) нішу у сучасній музиці заповнили естрадні популярні жанри. Значно послабились позиції зображальності у музиці. Винятком є твори для дітей.
Музична світова практика ніби вирішила довести, що інтуїтивна та інтелектуальна сфери, як головні, теж здатні бути в основі високохудожніх творів. В умовах нової парадигми музики ХХ століття історія збагатилась рядом видатних композиторів і їх композицій. У кращих музичних зразках всі згадані особливості знаходять своє збалансоване вираження як нове, заохочуюче до пізнання, часто захоплююче, а, одночасно, викликаюче багато питань, музичне мистецтво. Звідси випливає, що структура душевно-духовної музики (душа-дух-тіло) у ХХ ст. наповнилась новим змістом.
Серцевиною змісту Камерної симфонії № 3 Євгена Станковича є душевна сфера. Твір – лірико-драматичний. Найбільш активними у розвитку подій життя є два образи, які представлені інтонаційними елементами вже у вступі (два рази). Перший елемент експонований струнними інструментами штрихом staccato як інтуїтивне (інтуїтивно-емоційне) передчуття драматичних переживань. У подальшому драматичному розвитку, у спілці з бурхливою партією флейти, він проявляє себе як емоційно-інтуїтивне вираження нищівної енергії боротьби.
У вступі, у відповідь на ритмічні стаккато струнних, у флейти звучить мотив, інтонаційно близький особистісним переживанням (душевна сфера). Пізніше цей мотив набуває все більшого значення. Кожного разу, на новому етапі розвитку симфонії, він буде відповіддю на поступальну активність ритмічного елементу першої теми. Кожного разу з цього мотиву виростатимуть монологи флейти, також ініціативу перехоплять струнні. Цей розвиток є вираженням авторського емоційно-інтелектуального осмислення і переживання подій життя і набирає драматично-патетичного звучання.
Також звернімо увагу на невеличку за тривалістю душевно-духовну мелодію, яка не раз з’являється, як ніжна нездійсненна мрія, як тепле сонечко серед негоди (3 хв. 52 сек).
Таким чином, серцевиною музики симфонії є душевна (емоційно-інтелектуальна) сфера. Звернімо увагу також на емоційно-інтуїтивні (інтуїтивно-емоційні) співвідношення.
Є. Станкович. Камерна симфонія № 3 (для флейти та 12-ти струнних).
У фортепіанному квінтеті Альфреда Шнітке також звернімо увагу на інтуїтивно-емоційні та емоційно-інтуїтивні співвідношення. У змісті музики, в цілому, переважає структура душа-почуття – дух-інтуїція – тіло.
А. Шнітке. Фортепіанний квінтет пам’яті матері (І і ІІ частина).
В класичній (академічній) симфонічній музиці ХХ ст. у душевно-духовній сфері відчутно вагоме місце займає інтелектуально-інтуїтивний зміст, який відповідає структурі душа-інтелект – дух-інтуїція – тіло. Щоб у цьому переконатись, порівняймо музику душевно-духовного змісту романтиків ХІХ ст. та композиторів ХХ ст., зокрема Симфонії № 2 «Героїчної» Є. Станковича, написаної у 1975 році. У романтиків (наприклад, у Симфонії № 6 П. Чайковського) емоційне (емоційно-інтелектуальне) домінує над інтелектуальним (інтелектуально-емоційним), тоді як у музиці ХХ ст. інтелектуальне (інтелектуально-емоційне) домінує над емоційним (емоційно-інтелектуальним). Підбираючи більш точні визначення, можна ще інакше сказати, що музиці душевної сфери романтиків властиві розумні емоції, натомість, для композиторів ХХ ст. властивий емоційний розум (емоційний інтелект).
Також у романтиків духовне (духовно-інтуїтивне) домінує над інтуїтивним (інтуїтивно-духовним), а у музиці ХХ ст. інтуїтивне (інтуїтивно-духовне) домінує над духовним (духовно-інтуїтивним). Ще інакше, більш стисло, можна сказати, що у романтиків емоційно-духовне домінує над інтелектуально-інтуїтивним, тоді як у музиці ХХ ст. інтелектуально-інтуїтивне домінує над емоційно-духовним.
Назва Симфонія № 2 «Героїчна» Є. Станковича передбачає дух героїки. Героїка образу (експозиція образу до 2 хв. 50 сек.) базується на енергії волі інтелектуально-емоційних переживань (душі), які віддзеркалюються в інтуїтивному (духовному) вимірі (у духові). Структура образу – душа-дух-тіло. Цій структурі відповідає також наступний розділ симфонії (від 2 хв. 50 сек. до 7 хв. 15 сек.). Проте, у його змісті (зосередження, передчуття) більша увага до інтелектуально-інтуїтивної сфери.
Зміст переживань обох розділів підказує, що третім, фізичним елементом трихотомічної структури є події у суспільній сфері. Це підтверджує наступний розділ симфонії (від 7.15 до 12.30). Вже на початку розділу удари литавр символізують «гупання чобіт» ворожої сили, сигнали мідних інструментів свідчать про початок військових дій. Перед нами відкривається реалістична картина битви, яка може асоціюватися з військовими подіями 2022 року в Україні.
Темою наступного розділу буде «Музика фізичної сфери», яка стосується зображення в музиці. З цієї точки зору останній (військовий) епізод відповідає структурі тіло – душа – дух.
В. Сильвестров на ст. 90 книги «Дочекатися музики» говорить, що його Симфонія № 4 – «річ драматична і, можливо, навіть трагічна». В ній є «ідея, котра традиційно наявна в іконі». «Це такий тип композиції, де все дається начебто одразу. Тобто все дається в натяку, все присутнє і дивиться просто на тебе. У процесі розгортання цієї концепції розпросторюється те, що було наявним первинно в іконі».
Згідно з моїм баченням, симфонія виражає душевно-інтуїтивний (інтуїтивно-душевний) зміст переживань автора.
Олександр Яковчук. Симфонія № 1 «Чорнобиль».
Сама назва твору підказує нам, що симфонія присвячена подіям у Чорнобилі 1986 року і переживанням, пов’язаним з ними.
Коротко варто згадати про музику, написану розумом.
В. Сильвестров на сторінках книги «Дочекатися музики» (с. 227) висловлюється про музику П’єра Булеза: «У Булеза структуралістський підхід до композиції». «Це по суті те саме, що є в додекафонії, в серійній секвенції, коли структура та сама – а ноти інші». «У Булеза все більше пов’язане зratio. Причому це ratio ніби в чистому вигляді: навіть не оспівучене».
В. Сильвестров (с. 181) говорить про музику Яніса Ксенакіса наступне: «Я ставлюся з великою повагою до Ксенакіса, проте це приклад музики, організованої розумом. Іноді мені чуються в його музиці серенади «бегемотів» і «динозаврів» архаїки». «Музика Ксенакіса пов’язана з математичними процесами». «Її не можна сидіти й слухати в себе вдома. Вона повинна лунати в якихсь великих залах. Її не можна привласнити, вона не підлягає привласненню. Вона, ймовірно, перебуває в зоні такої самої інтенсивності, котра притаманна таким явищам, як гори, море, їх теж не можна унести й привласнити. Ось ми стоїмо перед сонцем, воно обпалює, воно гаряче. Його мистецтво теж гаряче, а зовсім не холодне».
На мою думку, структура змісту цієї музики душа-інтелект – дух-інтуїція – тіло.
Одним з найскладніших моментів у трихотомії сприйняття змісту музики є виявлення духовно-душевних та душевно-духовних зв’язків з фізичним світом. Цей зв’язок практично є відданий на асоціативне сприйняття слухача і, у багатьох випадках, залишається невиявленим. Незважаючи на це, для нас важливим є розуміння, що цей зв’язок існує і потребує нашої уваги, більш того, – дослідження. В наступному розділі буде можливість, на певного типу музичних зразках, переконатись у тому, що цей зв’язок існує як очевидний.