Миротворчий потенціал релігійних організацій: десять значущих уривків із важливого документу

Для сучасної України критично необхідним є докладати зусилля заради миробудування з метою закладення міцного фундаменту взаємної довіри та залагодження існуючих болючих ліній розломів.

Дороговказом на цьому непростому шляху слугує «Стратегія участі Церков і релігійних організацій у миробудуванні «Україна – наш спільний дім», розроблена наприкінці 2017 року Комісією з питань соціального служіння Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій за підтримки Міжнародного Благодійного Фонду «Карітас України». Цей документ формує не лише теоретичну основу процесу миробудування, але й дає конкретні практичні поради для взаємодії релігійних спільнот, громадських активістів і місцевої влади.

Стратегія пропонує низку практичних заходів для реалізації спільними зусиллями громадських та релігійних організацій. Ці заходи базуються на трьох головних принципах:

  • почути
  • зрозуміти
  • діяти разом

Ці три засадничих правила складають структуру та алгоритм Стратегії, як потужної миробудівничої ініціативи.

Пропонуємо вашій увазі десять важливих уривків з цього історичного документу, що відповідають сучасним запитам і викликам, пов’язаним із суспільно-політичною ситуацією в Україні.

  1. Мир є Божим даром, однак прийняття цього дару вимагає постійних зусиль багатьох осіб і суспільних інституцій… Релігійні спільноти мають у собі великий миротворчий потенціал, який часто недооцінюється, – це профілактика, резистентність, посередництво, примирення, адже всі релігії проголошують прихильність до миру та любові до ближнього.
  2. Миробудування – це довготривалий, але життєво необхідний процес, який матиме успіх завдяки синергії зусиль представників різних конфесій та спільнот. Адже сьогодні ми всі як ніколи потребуємо миру. Миру в наших душах, у сім’ях та в нашому спільному домі – Україні.
  3. У кожній родині трапляються суперечки та незгоди, які з доброї волі кожного з родичів долаються шляхом доброзичливого діалогу, прощення та вияву любові заради збереження та зміцнення сім’ї. Так само і в суспільстві загалом кожен має взяти на себе свою частину обов’язку берегти та розширювати простори миру заради спільного блага – утвердження єдності, взаємної довіри та загального добробуту.
  4. Мир чи розбрат – це наш власний вибір! І цей вибір ми робимо щодня: коли зустрічаємося з людьми, які мають інше походження, виглядають, думають чи говорять інакше; коли вирішуємо, яку заяву зробити, якими новинами поділитися та якого змісту коментар залишити в соціальних мережах; коли обираємо між пасивністю та небайдужістю перед обличчям сусідських чи суспільних негараздів.
  5. Благословенні миротворці! Ця справа є богоугодною, і кожен із нас може долучитися до її виконання: у своїй сім’ї, на своєму робочому місці, в своїй громаді, через свою активну громадянську позицію.
  6. Поставивши перед собою спільну єдину мету – досягнення миру, дбаймо, щоб наш спільний дім був комфортним і безпечним місцем для кожного – в багатоманітті національностей і мов, релігій і переконань, професій і покликань. Ми можемо досягти цього, дотримуючись трьох головних правил у відношеннях з тими, хто нас оточує: Почути! Зрозуміти! Діяти разом!
  7. Примирення повинно починатися з визначення правди – з’ясування фактів. Без правди примирення неможливе, інакше обидві сторони ризикують покладати в основу діалогу стереотипи, міфи, інтерпретації, які найчастіше і спричиняють розділення та конфлікти, а тому не можуть слугувати основою для порозуміння.
  8. Примирення – це процес, який ґрунтується на готовності до діалогу. Для подальшої успішної взаємодії один з одним необхідно зрозуміти особливості та мотивацію іншої сторони. І діалог, як форма безпосереднього пізнання, є найкращим інструментом для порозуміння, розвінчання міфів і пропагандистських образів, усунення стереотипів.
  9. “Прощаємо і просимо прощення” – це може бути універсальною формулою миробудування.
  10. Кінцевою метою миробудівничих ініціатив є повернути серця людей один до одного та налагодити співпрацю між ними. Важливим є формування добросусідської атмосфери, яка стає можливою завдяки порозумінню та діалогу, що своєю чергою відкриває можливості для взаємодії.

Поділитися

Поділитися на facebook
Поділитися на telegram
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin
Поділитися на email
Поділитися на print

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *