Мистецтво жити: ТОП-7 цитат Фернандо Саватера

Книга Фернандо Саватера «Етика для Амадора» — це не підручник з етики. Автор лише «спробував навчити, як іти», наголошуючи при цьому, що подальший життєвий шлях залежить виключно від самої людини.

Фернандо Саватер простою мовою передає свій життєвий досвід, не вдаючись до прямого нав’язування готових відповідей. Мета автора — підштовхнути до розмислів, навчити думати.

Ми зробили для вас добірку цитат із цієї книги, де йдеться про наріжні категорії етики: безцінність свободи та людського спілкування; відповідальність за власне життя, повагу до себе та до інших тощо. Отже, про етику – «життєві навички або мистецтво жити» — від Фернандо Саватера.

***

Щоб чітко розуміти, що твій ближній може від тебе чекати, немає іншого виходу, як любити його хоч трохи, бодай за те, що він теж людина… і до цієї невеликої, але надзвичайно важливої любові неможливо примусити жодними законами. Хто добре живе, має бути здатним на справедливість, симпатію та співчуття.

с. 117.

Добре життя – це не щось загальне, не серійна продукція, воно буває лише за певною міркою. Кожен повинен створювати його відповідно до своєї єдиної, неповторної та тендітної особистості. Мудрість і приклад інших можуть допомогти нам добре жити, але не замінять нас.

с. 152.

Життя – не ліки, до яких завжди додається інструкція, де пояснюється все, що стосується протипоказань і дозування. Життя дістається нам без рецепта й інструкції. Етика не може повністю заповнити цю прогалину; вона лише хроніка зусиль людей, які намагалися зарадити цьому.

с. 152.

Серйозність свободи полягає в тому, що кожна дія, яку я вільно роблю, обмежує мої можливості щось вибирати і здійснювати. І не варто чекати результату – доброго чи поганого – щоб потім визнати або не визнати свою відповідальність.

с. 94.

Бути відповідальним означає почуватися справді вільним перед добром і злом: визнавати наслідки того, що ми зробили, виправляти скоєне зло, яке може бути виправлене, і максимально використовувати добро.

с. 95.

Дуже небагато речей зберігають свою чарівність, коли людина самотня; а якщо самотність повна й остаточна, всі речі стають безнадійно прикрими. Добре людське життя – це добре життя серед людей; в іншому разі це, можливо, життя, але не добре і не людське.

с. 65.

Іноді людина ставиться до інших по-людськи, а у відповідь отримує хамство, зраду та брутальність. Але в такому разі ми маємо принаймні повагу до однієї людини: до себе самого. Не перетворюючи інших на речі, ми щонайменше захищаємо наше право не бути річчю для інших. Ми прагнемо, щоб цей світ людей – світ, де люди ставляться одні до одних по-людськи, єдиний світ, де насправді можна добре жити – був можливий.

с. 78.

Поділитися

Поділитися на facebook
Поділитися на telegram
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin
Поділитися на email
Поділитися на print

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *