Музику цього сучасного українського композитора називають «потоком Любові й Добра». У книзі про нього — «Зустрічі з Валентином Сильвестровим» — емоційно та особистісно окреслено враження музикантів, режисерів, письменників про знайомство та співпрацю з цією видатною без перебільшення постаттю та митцем.
Пропонуємо вам добірку цитат із книги.
Валерій Матюхін — про В.Сильвестрова:
Я постійно звертаюся до музики Сильвестрова, тому що намагаюся віднайти в ній момент найвищої справедливості і духовності. Сильвестров – це незбагненний космос: музичний, людський, моральний. Перш ніж доторкнутися до його музики, слід «роззутися» й «помити руки». До неї треба доторкатися тільки з чистою душею, відкритим серцем і любов’ю – тоді вона дарує те найвище, що притаманне музиці.
Стор. 265
Роман Балаян — про В. Сильвестрова:
Сильвестров, звичайно ж, виняток із правил. Щось із нерукотворного. В його музиці є таїна, магія, відстороненість, мені дуже близька. Не всім доступна.
Гія Канчелі впродовж багатьох років, зустрічаючись зі мною, стверджує, що Сильвестров — геній. Сліпо і з насолодою вірю.
Стор. 17
Іван Монігетті — про В.Сильвестрова:
Якщо вірити, що краса і гармонія мають рятівну силу, наш світ встоїть, тому що існує Валентин Сильвестров і його музика.
Стор. 45
Інна Галатенко — про В.Сильвестрова:
Сильвестров знаходить цілковито нові інтонації, хоча йдеться про дуже відомі, сакральні тексти. У цій музиці є те, що є у справді віруючої людини: дивовижне благоговіння і в той же час — така свобода. Мабуть, лише він так може.
Стор. 256
Іван Дзюба — про В.Сильвестрова:
Сильвестрову властиві гідність і відповідальність думки і слова, внутрішня мислительна зосередженість і цілісне сприйняття світу, непозбутня підвладність чомусь вищому.
Стор. V
Гідон Кремер каже, що, виконуючи твори Сильвестрова, прагнув відповідати хвилі його духу, «оскільки за нею вгадувалася певна вища правда», ті духовні цінності, що є «поруччям на сходах вічності».
Стор. VI