На майбутнє ми надіємося, сучасним нехтуємо: ми прагнемо до того, чого немає, нехтуємо тим, що є, так, ніби те, що минає, може вернутись назад або напевно мусить здійснитися сподіване.
Григорій Сковорода. «Вірші. Пісні. Байки. Діалоги. Трактати. Притчі. Прозові переклади. Листи». / Київ: Наукова думка, 1983. — с. 417.