Нація – це пам’ять, традиції, узи, усвідомлення власної цінності. Непереборний тиск, згодом капітуляція, відчай можуть позбавити людину та націю тієї пам’яті, можуть знищити культурні скріпи. Тоді нація перетворюється на скупчення людей, які живуть, мов рослини, без пам’яті, які не вміють боронити власної гідності бодай посиланням на патріотичні потреби. Вони живуть і вмирають. Тривають біологічно, гинуть історично.
Адам Міхнік. “Розмови між паном і панотцем”. — с. 329.