П’ять намистин духовної мудрості Григорія Сковороди

Автор філософських і педагогічних трактатів, поетичних творів, перекладів, проповідей, притч, байок, Григорій Сковорода був високоосвіченою людиною свого часу, чий геній зростав на народному ґрунті. Ще за життя Сковороду називали «українським Сократом», «українським Горацiєм». Його роль у розвитку української фiлософiї, лiтератури, педагогiки неможливо переоцінити.

У книзі «Філософські трактати» зберігаються таємниці Всесвіту, загадки людини та відповіді на питання, які хвилюють кожного. «Філософські трактати» Григорія Сковороди подані переважно в діалогічній формі, характерній для платонівської традиції (пор. з діалогами Платона). Водночас вони не завжди нагадують класичний діалог — тут є й авторські роздуми, й віршові відступи.

Декількома дорогоцінними думками видатного українського філософа, просвітителя і письменника-гуманіста XVIII століття ми ділимося у нашій добірці цитат.

***

Премудрість – се гостре, далекозоре орлине око, а добродійність –  мужні руки і легкі оленячі ноги.

с. 7.

Не дивись, хто вище і хто нижче, хто видніше і незнатніше, багатше і убогіше, але дивись на те, що з тобою споріднене.

с. 17.

Ніхто не пожне твердої слави від будь-якого мистецтва, коли працюватиме без насолоди і нахтнення.

с. 19.

Багатством живиться лише тіло, а душу звеселяє споріднена праця. Ось де зала солодкого її бенкетування. Тут вона, наче хитра машина, що обертається на повний хід, тішиться і, обходячись лише житнім хлібом та водою, не заздрить на царські хороми.

с. 20-21.

Яка користь з янгольської мови, коли в ній нема доброї думки? Чи є плодом тонка наука, коли недобре серце? Хіба не знаряддя злості, меч скаженству, притчею кажучи – «крила та роги свинячі».

с. 23.

Поділитися

Поділитися на facebook
Поділитися на telegram
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin
Поділитися на email
Поділитися на print

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *