П’ять роздумів словацького журналіста про причини і наслідки війни на Донбасі

Книжка журналіста Томаша Форро «Донбас: апартаменти для молодят у готелі “Війна”» ставить точний діагноз смертельно небезпечній хворобі під назвою «руський мир». Вона розповідає про те, як діяла російська пропаганда на території  Донбасу і як війна змінила свідомість українців.

Ярослав Грицак у передмові до книги пише: «Отже, про що говорить нам ця книжка? Я би звів відповідь на це питання до трьох тез. По-перше, вона підтверджує, що війни у Донбасі не було б, якби не пряме російське втручання… Друга теза, яку підтверджує Томаш Форро: Донбас є здебільшого російськомовним, але не є російським… І, нарешті, третя теза: навіть після шістьох років війни в Донбасі більша частина його мешканців хоче повернутися до України» (с. 10-12).

Декілька цитат із книги Томаша Форро – переконливе свідчення правдивих слів автора, який неодноразово ризикував життям і мав змогу на власні очі побачити наслідки російської пропаганди.

***

Ключовим для розуміння української війни є щирий страх. «Антимайдан», російська пропаганда, а згодом зброя та вояки – все це могло спрацювати лише після того, як люди повірили, що їм загрожує серйозна небезпека. Протягом 25 років свого існування Україна не надавала своїм громадянам відчуття безпеки та можливостей для розвитку, не змогла ані переконати їх у перспективах на майбутнє, ані вибудувати спільну ідентичність без огляду на мовні чи етнічні відмінності. А тепер, навпаки, частину її мешканців переконали в тому, що вона сама стала їхнім ворогом.

с. 54.

У цьому й полягає один із природних законів «русского мира»: внутрішні проблеми країн, які не спромоглися вирішити їхні уряди, у своїх великодержавних інтересах може використати Москва.

с. 57.

«Русский мир» діє як магніт, який навіть може злочинців перетворити на «героїв». Ба більше, він надає їм сховок від правосуддя.

с. 150.

Війна змінила більше, ніж свідомість бійців і журналістів. Владімір Путін приніс Україні смерть і страх, але завдяки цьому громадяни, можливо, вперше усвідомили, ким, власне, вони є. І, мабуть, ще швидше – ким вони не є. «Русский мир» із блідого спогаду про «братерство радянських народів» перетворився на конкретну реальність сьогодення, з її танками і смертями.

с. 251.

Українці почали розуміти, що їхній паспорт громадянина – це щось більше за бюрократичну формальність. Що та непривітна держава, в якій вони начебто випадково опинилися після розпаду радянської імперії, має для них життєво важливе значення, адже її кордони та її армія є запорукою їхньої особистої безпеки. Донбас продемонстрував мешканцям решти країни, що може статися, якщо основоположні державні структури перестануть функціонувати: такі ж люди, як вони, почнуть гинути просто у своїх домівках без огляду на свої політичні погляди чи рідну мову.

с. 251.

Поділитися

Поділитися на facebook
Поділитися на telegram
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin
Поділитися на email
Поділитися на print

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *