П’ять унікальних київських сюжетів XVIII cт. у Софійському соборі

Ті, хто потрапляє до Святої Софії, не можуть оминути мальовничих стінописів Успенського вівтаря та Мазепиної капели. Про їхні п’ять цікавих олійних живописних пам’яток київської традиції розповідає науковця Надія Нікітенко.

1. Спас на престолі з предстоячими Володимиром і Ольгою. Олійний живопис. Вівтарна композиція капели Мазепи

Живопис знаменує вихід Христа на проповідь. Христос представлений із розкритим Євангелієм. Грандіозний образ Спаса на престолі у хмарах, херувими, пластичне моделювання облич, звивиста стрічка вгорі сюжету — все це характерні риси монументальних малювань українського бароко.
Біля престолу Божого — постаті князя Володимира і княгині Ольги, які долучили свій люд до Премудрості, за що отримали славу Рівноапостольних.

2. Хрещення киян. Олійний живопис. Капела Мазепи. Південний схил західного склепіння

Композиція «Хрещення киян», намальована на південному схилі, має пірамідальну побудову, її увінчує образ благословляючого митрополита Михаїла. Сцена «Хрещення киян» в капелі Мазепи послужила іконографічним взірцем для горельєфа «Хрещення Русі» на лицьовому боці постаменту пам’ятника Володимиру на Володимирській гірці в Києві, зведеного 1853 року, що став одним із символів міста.

3. Мученицька загибель митрополита Київського Макарія. Капела Мазепи. Північний схил західного склепіння

Сцена «Вбивство Макарія» не має аналогів і є унікальним мистецьким твором. Вона ілюструє житійний епізод мученицької загибелі митрополита Макарія в 1497 р., коли він їхав із Вільно до Києва, зупинився в селі Стриголов під Мозирем, і під час його відправи в місцевій церкві на село несподівано напали перекопські татари.

В Успенському приділі бачимо композиції на тему хрещення Русі й біблійні сюжети. Усі малювання нагадують салонні картини і спільно створюють прекрасний живописний ансамбль ХVІІІ ст.

4. Вибір віри князем Володимиром.  Олійний живопис  Успенського приділу, північна стіна, вхідна композиція

«Князь Володимир обирає віру» — велика композиція над входом у собор. Гурт із 14 людей, розділених на три громадки, оточує зображеного в центрі зали Володимира Великого. Урочистість, жвавість спілкування, пишні світські вбрання чимось нагадують знамениті петровські асамблеї, запроваджені 1718 р.

5. Хрещення киян та княгиня Ольга біля урни з прахом Ігоря. Олійний живопис  Успенського приділу, південна стіна, вхідна композиція

Неофіти-кияни хрестяться в Дніпрі. Над водою, на помості стоїть київський митрополит, за ним – князь Володимир у пурпуровому одязі, позаду – почет, що жваво обговорює подію. На протилежному березі – люд готується до дійства.

Привертає увагу київська композиція: «Княгиня Ольга біля урни з прахом Ігоря». У правиці Ольга тримає золотий восьмираменний хрест, лівою кладе квіти на вазу, подібну до античної, прикрашену різьбленим мармуровим вінком і написом «ИГОРЬ».

Сюжети Успенського вівтаря  — це прославлення Володимира й Ольги як київських князів і спроба нагадати про те, що саме з Києва поширилися державність і церковність землями східних слов’ян.

Більше про мистецькі пам’ятки Софійського собору читайте тут.

Поділитися

Поділитися на facebook
Поділитися на telegram
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin
Поділитися на email
Поділитися на print

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *