Методика, запропонована матеріалами книги «Ключ до слухання музики», базується на трихотомії світосприйняття, яка знаходить своє відображення в музиці. В межах трихотомії музика виражає-зображає життєвий досвід людини засобами вираження, зображення, промовляння та форм руху.
Такий підхід до змісту музики забезпечує відповіді на питання: в яких вимірах існує музичний образ? що є змістом музичного образу? і якими засобами він втілений (озвучений)? Змісту цих питань відповідає нижче представлена схема.
Безсумнівно, що для повноти сприйняття музичного твору важливим є знайомство слухача з епохою, в яку був написаний твір, історичним стилем, жанром твору, а також з життям композитора. Це знайомство з існуючою публічно інформацією, з одного боку, сприяє більшій об’єктивності наших суджень про музику композитора, більшій обізнаності. З іншого боку, ця інформація є «чужою», нав’язаною ззовні. Цінність же нашого відношення до твору набирає особливу вартість тоді, коли це відношення формується на основі нашого незалежного судження, враження від твору.
Мені хочеться, на закінчення теми «Зміст музики», базуючись на поданій схемі, запропонувати 10 питань, які, з одного боку, дають об’єктивну основу для відповідей про зміст музики, з іншого, передбачають довільну слухацьку інтерпретацію змісту музики. (Порядок відповідей принципового значення не має.)
- Сфера життя / світосприйняття (світовідчуття). Визначення сфери життя / світосприйняття (світовідчуття) є довільним у користуванні і його формує сам слухач. Ось неповний перелік пропонованих для визначення сфер життя / світосприйняття (світовідчуття): внутрішній світ, суспільна подія, історична подія, батальна сцена, картина природи, побутова сценка, дитячий світ тощо; релігійна сфера, містична, міфологічна, епічна, фантастична, казкова, космічна, надприродна, природна, історична, суспільна, молодіжна, дитяча, лірична, комедійна, трагічна, патріотична тощо.
- Хто (що) є «персонажем» твору? Визначення кількості персонажів музичного образу (в окремих випадках, також, роду і віку).
- Засоби передачі змісту : вираження, зображення, промовляння, форми руху.
- Визначення головного виміру музики. Щоб визначити вимір, до якого належить музика, достатньо визначити в тривимірній єдності музичного образу головний вимір. Наприклад, для релігійної музики (жанру духовної музики), а також світської музики, яка виражає духовний або інтуїтивний зміст, це буде духовний (або інтуїтивний) вимір. Для музики, яка є вираженням емоційно-інтелектуальних та інтелектуально-емоційних переживань людини, головним є душевний вимір. В жанрі програмної музики, пов’язаної з візуальними образами та у вокальних творах, зорієнтованих на уявні образи, головним є фізичний вимір.
- Визначення структур трьох вимірів.
За моїми висновками, трихотомічних структур є шість:
дух-душа-тіло (духовно-душевна структура); душа-дух-тіло (душевно-духовна);
дух-тіло-душа (духовно-фізична); душа-тіло-дух (душевно-фізична);
тіло-дух-душа (фізично-духовна);тіло-душа-дух (фізично-душевна).
Кожна структура є типом світосприйняття з точки зору або духовного (інтуїтивного), або душевного, або фізичного виміру (сфери). Кожна з них об’єднує у собі підвиди, зміст яких залежить від пропорцій духовного, інтуїтивного, інтелектуального, емоційного, чуттєвого. Немає ні одного композитора, з мені відомих, який би своєю творчістю охопив рівноцінно усі шість структур. Ці структури теоретично демонструють універсальне світосприйняття, яке відображається у всій існуючій музиці.
Ці три пари структур, якщо їх розглядати по горизонталі, можуть проявляти між собою зв’язки як дві сторони однієї медалі.
Якщо ж ми їх розглянемо по вертикалі, то зауважимо, що у першій колонці домінує дух, а в другій – душа (навіть у фізичних структурах). Це визначає два типи музики за духовною (інтуїтивною) та душевною ознакою.
Музичні приклади структур (основних і деяких підвидів) були представлені у перших трьох розділах «Змісту музики». Трихотомічні структури є найскладнішим матеріалом для усвідомлення і потребують більше уваги і зусиль. У випадку, коли визначення структур виявиться проблематичним, від нього можна тимчасово відмовитись. Альтернативою може стати визначення лише головного виміру, а також змісту, представленого духовним (інтуїтивним), душевним і фізичним виміром без встановлення ієрархії. Головним для нас є те, що пошук пропорцій між ними розвиває наше мислення в межах їх єдності, що в результаті забезпечує свідоме користування цими структурами.
Зразки відповідей на наступні п’ять питань (за таблицею життєвого досвіду) представлені в кінці розділу «Життєвий досвід людини в музиці» у вигляді стислого аналізу «Мелодії» М. Скорика, «Лякрімози», «Маленької нічної музики» (серенади) В. А. Моцарта:
- Духовний (інтуїтивний) досвід.
- Мовний досвід.
- Душевний досвід.
- Досвід руху.
- Фізичний досвід.
Спробуємо відповісти на всі 10 питань на прикладах окремих творів. Відповіді на них обертаються навколо головних трьох питань: до якого виміру належить музичний образ? що є змістом образу? якими засобами він втілений?
Зразки аналізу творів згідно плану
Дух–душа – тіло.
В. Степурко. «Хвалитиму Господа». Пс. 9. Для соліста і хору.
Твір сучасного українського композитора; жанр духовної музики.
- Сфера життя / світовідчуття / – релігійна сфера (східна церковна традиція).
- Музика передає переживання багатьох людей, об’єднаних в молитві (хор), а також молитовний образ окремої людини (тенор).
- Головні засоби передачі змісту – вираження і промовляння.
- Головний вимір – духовний.
- Структура вимірів – дух – душа – тіло.
За таблицею життєвого досвіду:
- Духовний досвід – молитва (вираження).
- Мовний досвід – мелодика декламаційно-розспівна, розспівно-декламаційна (промовляння).
- Душевний досвід – думки, почуття, воля підпорядковані молитві (вираження).
- Рух як потік духовної енергії до неба (молитва), а на фізичному рівні рух тих (того), кого (що) ми уявляємо (форми руху).
- Фізичний досвід – уявний образ молитви людей (соліста, хору) до вишнього світу(зображення).
Дух –тіло – душа.
К. Орф. Кантата «Карміна Бурана» І ч.
Німецький композитор; жанр кантати (вокально-оркестрової музики); тонка стилізація середньовічних творів.
- Сфера життя / світовідчуття / – життя епохи Середньовіччя.
- Музика виражає світосприйняття людей епохи Середньовіччя очима композитора ХХ ст.
- Засоби передачі змісту – вираження, промовляння, рух, зображення.
- Головний вимір – інтуїтивний (інтуїтивно-фізичний).
- Структура вимірів – дух – тіло – душа.
За таблицею життєвого досвіду:
- Духовний досвід – аскетичний дух світовідчуття (вираження).
- Мовний досвід – декламаційна мелодика (промовляння).
- Душевний досвід – емоційна стриманість, вираження думок.
- Рух – імітація обертання колеса Фортуни (форми руху).
- Фізичний досвід – уявні образи обертання колеса Фортуни, подій (зображення).
Тіло–дух – душа.
Кл. Дебюссі. «Затоплений собор».
Французький композитор; жанр програмної музики; імпресіонізм.
- Сфера життя / світовідчуття / – картина-споглядання затопленого собору.
- Споглядання відбувається нейтральною людиною, без втручання в події.
- Головні засоби передачі змісту – зображення, вираження, рух. Доречне порівняння музики твору з живописом.
- Головний вимір – фізичний (уявний образ).
- Структура вимірів – тіло– дух – душа.
За таблицею життєвого досвіду:
- Духовний досвід – інтуїтивне відчуття образу води, собору (вираження).
- Мовний досвід – у фрагменті імітації тихенького наспіву, а також в імітації співу хору (промовляння).
- Душевний досвід – емоції відповідають духові образів води та собору (спокій, пізніше деяке хвилювання, пізніше урочистий настрій, пов’язаний з імітаціями звучання дзвонів, співу хору) (вираження).
- Досвід руху – рух води, дзвонів; візуальне споглядання за образами музики (форми руху).
- Фізичний досвід – уявні образи води, затопленого собору (зображення).
Душа–дух – тіло.
Італійський композитор; стиль бароко; жанр камерної музики.
Загально відомо, що цей твір композитора присвячений трагічній події в його житті.
- Сфера життя / світовідчуття / – внутрішній світ людини.
- Музика виражає образ переживання однієї людини.
- Головні засоби передачі змісту – вираження і промовляння.
- Душевний вимір – головний.
- Структура вимірів – душа – дух – тіло.
За таблицею життєвого досвіду:
- Духовний досвід – високий духовний рівень душевних переживань (вираження).
- Мовний досвід – мовна інтонація в мелодіях широкого дихання (розспівно-декламаційна мелодика); відчуваються інтонації зітхання, плачу, ридання (промовляння).
- Душевний досвід – переживання втрати (вираження).
- Рух душевно-духовних переживань (форми руху).
- Фізичний досвід – образ переживань (автопортрет) композитора (зображення).
Душа – тіло – дух.
Ф. Шопен. Ноктюрн сі-бемоль мінор, op. 9 (№ 1).
Польський композитор. Романтизм.
- Сфера життя / світовідчуття / – почуття, пов’язані з образами вечора, ночі.
- Музика виражає переживання-настрої однієї людини.
- Засоби передачі змісту – вираження, промовляння, зображення, рух.
- Душевний вимір – головний.
- Структура вимірів – душа – тіло – дух.
За таблицею життєвого досвіду:
- Духовний досвід – духовні емоційні переживання (вираження).
- Мовний досвід – розспівно-декламаційна мелодика (промовляння).
- Душевний досвід – витончені емоційно-чуттєві переживання (вираження).
- Досвід руху – пов’язаний з асоціативними уявними образами і переживаннями (форми руху).
- Фізичний досвід – настрої музики асоціюються з прохолодою вечора і теплом вогників каміна, що створює атмосферу душевного затишку після клопотів дня, можливості для роздумів (зображення).
Тіло – душа– дух.
Сучасний український композитор; жанр симфонічної програмної музики.
- Сфера життя / світовідчуття / – картина природи.
- Музика передає загальну радість свята весни, яка складається з багатьох маленьких радостей.
- Головні засоби передачі змісту – зображення і вираження.
- Головний вимір – фізичний (уявний образ).
- Структура вимірів – тіло – душа – дух.
За таблицею життєвого досвіду:
- Духовний досвід – дух незайманої весняної природи (вираження).
- Мовний досвід – оспівування весняної радості (промовляння-вираження).
- Душевний досвід – радіє весні все – і природа, і людина (вираження).
- Досвід руху – все з радості ніби «співає і танцює» (форми руху).
- Фізичний досвід – весняна ідилія (зображення).
Звичайно, ми сприймаємо музику краще, коли наш життєвий та музичний досвід близький (співзвучний) досвіду композитора. Також можна погодитись з думкою, що слухач в значній мірі в музиці композитора сприймає відображення самого себе. В роботі «Ключ до слухання музики» є можливість побачити, як на моєму власному досвіді працює методика. Пройшовши цей шлях разом зі мною, слухач може порівняти свої відчуття від прослуханої музики з моїми. При цьому, зовсім не обов’язково, щоб інтерпретація змісту музики у слухачів у всьому співпадала з моєю. Однак варто акцентувати на наступному.
Дана методика нам дає об’єктивні основи для відчуття та визначення змісту музики. Їх усвідомлення потребує розвитку самосвідомості. В усвідомленні взаємодії цих основ, які об’єктивно закладені в істоті кожної людини (і, як віддзеркалення, в музиці) та суб’єктивних переживань, обумовлених неповторністю кожної людини, відбувається корекція сприйняття змісту музики. Це дає можливість (умовно) розрізнити об’єктивну та суб’єктивну частини пояснень змісту музики, звільняє нас від плутанини між об’єктивним та суб’єктивним.
Пропонована методика, активізує ініціативу слухача, дає перспективу його творчого зростання у навичках інтерпретації змісту музики поряд з композиторами та виконавцями.
В книзі «Дочекатися музики» (с. 30) модератор на зустрічі з композитором В. Сильвестровим запитав його: «Як ви ставитеся до тези: коли людина уважно слухає твір, вона його фактично перестворює». Композитор відповів: «Вона просто стає автором. Точніше – співавтором».