«Я досі не можу собі уявити реальність, у якій Володі нема і, думаю, нам було складно собі уявити його власну внутрішню реальність. Реальність щоденних обмежень, життя-попри, якогось вищого здоровʼя попри хворобу. Володя не мав багато того, що мали ми, більш звичайні люди, – і він усім доводив, що ці обмеження його не зупинять» – так озвався на смерть друга, Володимира Верлоки, філософ Володимир Єрмоленко.
Життя самобутнього філософа, перекладача і поета обірвалося восени минулого року. Людина творча, безнадійно закохана в музику і поезію, зі своїм особливим мисленням і поглядом на життя – і, безсумнівно, обдарована. В 2015 році у видавничому домі Дмитра Бураго вийшла збірка віршів, перекладів, прози і афоризмів Володимира Верлоки «Так сказать» (рос.), яка представляє різнобарвну творчість київського філософа, розкриває оригінальність його мислення та майстерне огранювання ідей ляпідарним, влучним, часом парадоксальним словом. Квінтесенцією такого мислення у збірці є добірка афоризмів «Колекція обставин»: переклад деяких із них українською ми подаємо у поданій добірці.
***
– Як ви вважаєте, чому люди не літають?
– З різних причин. Одні через власні лінощі, інші щоб не бентежити оточуючих.
с. 99.
Навіть бій із вітряками вимагає солідної підготовки.
с. 99.
Благодушність стоїть на варті невігластва.
с. 102.
Ніхто не знає де межа між мотлохом та антикваріатом.
с. 103.
Поспішай повільно, а ще краще – взагалі в інший бік.
с. 103.
Потрібно спробувати бути нескінченним!
с. 105.
Думку важко не помітити.
с. 104.
Ми вже нічого не очікуємо, тому так багато несподіванок.
с. 105.
Розум у кожного свій, а дурість – явище загальнолюдське.
с. 107.
Коли великі ідеї приходять у голови дрібних людців – чекай біди!
с. 106.