Без пропаганди місцевих «правд»: Сергій Плохій презентує свою нову книгу «Magistra Vitae»

11 лютого 2021 року о 18:00 відбудеться міждисциплінарний науковий семінар «Джерела європейської України: розмова про історію з професором Сергієм Плохієм» та презентація книги «Magistra Vitae: Розмови про історію з Сергієм Плохієм»

Погортати книгу можна тут.

Участь беруть:

– Сергій Плохій, український та американський історик, професор української історії та директор Українського наукового інституту Гарвардського університету, фахівець з історії Східної Європи;

– Тетяна Ярошенко, в. о. президентки Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА);

– Наталя Шліхта, завідувачка кафедри історії НаУКМА;

– Оля Гнатюк, історикиня, літературознавиця, перекладачка, професорка Варшавського університету та НаУКМА;

– Леонід Фінберг, соціолог, дослідник культури, директор Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства, член Виконавчої ради Українського ПЕН-клубу;

– Євген Глібовицький, український політолог, експерт із довготермінових стратегій, член Несторівської групи, засновник аналітичного центру pro.mova.

Модерує семінар Костянтин Сігов, директор Центру європейських гуманітарних досліджень НаУКМА і видавництва «Дух і літера», консультант із питань релігії та стратегічного планування ДЕСС.

Співорганізатори події:

– Національний університет «Києво-Могилянська академія»

– Український інститут Гарвардського університету

– науково-видавниче об’єднання Дух і літера

– Нова бібліотека Софії-Мудрості

Медіапартнер: Історична правда

Трансляція відбуватиметься на ФБ-сторінках видавництва «Дух і літера» та Нової бібліотеки Софії-Мудрості

ТЕЗИ
виступу Сергія Плохія

Тяглість традицій

  • частково створюється за рахунок міфологізованої історії (ідеалізація «бабусі Австрії», наприклад)
  • частково за рахунок переданої у практиках європейською традиції — вміння самоорганізації, участь у змагальних виборах і т.д.

Участь у спільних політичних та культурних процесах

  • залучення до інститутів станової демократії (Річ Посполита та держави міжвоєнної Європи)
  • активна участь у процесах реформації та контрреформації
  • формування модерного українського проекту під впливом польського та італійського проектів
  • присвоєння та адаптація європейських ідеологічних течій від комунізму до фашизму
  • участь провідних дисидентів у русі прав людини

Фактори, які сприяли участі у європейських рухах та адаптації західних впливів на українському ґрунті

  • географія (близькість до Центральної Європи)
  • формування українського проекту зразу на дві імперії, Центральноєвропейську Габсбургів та Євразійську Романових
  • боротьба за автономію та незалежність у Російській імперії, а згодом Радянському Союзі потребувала моделей, які би протистояли б моделям Санкт-Петербурга та Москви
  • український регіоналізм, викликаний у тому числі, входженням частини земель до центральноєвропейських держав створив умови демократичного розвитку

Підсумковий аргумент: демократія як один із маркерів європейськості є одночасно результатом європейських впливів і витоком наших власних історичних, культурних та  соціальних традицій та процесів.

Поділитися

Поділитися на facebook
Поділитися на telegram
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin
Поділитися на email
Поділитися на print

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *