Без пропаганди місцевих «правд»: Сергій Плохій презентує свою нову книгу «Magistra Vitae»

11 лютого 2021 року о 18:00 відбудеться міждисциплінарний науковий семінар «Джерела європейської України: розмова про історію з професором Сергієм Плохієм» та презентація книги «Magistra Vitae: Розмови про історію з Сергієм Плохієм»

Погортати книгу можна тут.

Участь беруть:

– Сергій Плохій, український та американський історик, професор української історії та директор Українського наукового інституту Гарвардського університету, фахівець з історії Східної Європи;

– Тетяна Ярошенко, в. о. президентки Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА);

– Наталя Шліхта, завідувачка кафедри історії НаУКМА;

– Оля Гнатюк, історикиня, літературознавиця, перекладачка, професорка Варшавського університету та НаУКМА;

– Леонід Фінберг, соціолог, дослідник культури, директор Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства, член Виконавчої ради Українського ПЕН-клубу;

– Євген Глібовицький, український політолог, експерт із довготермінових стратегій, член Несторівської групи, засновник аналітичного центру pro.mova.

Модерує семінар Костянтин Сігов, директор Центру європейських гуманітарних досліджень НаУКМА і видавництва «Дух і літера», консультант із питань релігії та стратегічного планування ДЕСС.

Співорганізатори події:

– Національний університет «Києво-Могилянська академія»

– Український інститут Гарвардського університету

– науково-видавниче об’єднання Дух і літера

– Нова бібліотека Софії-Мудрості

Медіапартнер: Історична правда

Трансляція відбуватиметься на ФБ-сторінках видавництва «Дух і літера» та Нової бібліотеки Софії-Мудрості

ТЕЗИ
виступу Сергія Плохія

Тяглість традицій

  • частково створюється за рахунок міфологізованої історії (ідеалізація «бабусі Австрії», наприклад)
  • частково за рахунок переданої у практиках європейською традиції — вміння самоорганізації, участь у змагальних виборах і т.д.

Участь у спільних політичних та культурних процесах

  • залучення до інститутів станової демократії (Річ Посполита та держави міжвоєнної Європи)
  • активна участь у процесах реформації та контрреформації
  • формування модерного українського проекту під впливом польського та італійського проектів
  • присвоєння та адаптація європейських ідеологічних течій від комунізму до фашизму
  • участь провідних дисидентів у русі прав людини

Фактори, які сприяли участі у європейських рухах та адаптації західних впливів на українському ґрунті

  • географія (близькість до Центральної Європи)
  • формування українського проекту зразу на дві імперії, Центральноєвропейську Габсбургів та Євразійську Романових
  • боротьба за автономію та незалежність у Російській імперії, а згодом Радянському Союзі потребувала моделей, які би протистояли б моделям Санкт-Петербурга та Москви
  • український регіоналізм, викликаний у тому числі, входженням частини земель до центральноєвропейських держав створив умови демократичного розвитку

Підсумковий аргумент: демократія як один із маркерів європейськості є одночасно результатом європейських впливів і витоком наших власних історичних, культурних та  соціальних традицій та процесів.

Поділитися

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *