11 лютого 2021 року о 18:00 відбудеться міждисциплінарний науковий семінар «Джерела європейської України: розмова про історію з професором Сергієм Плохієм» та презентація книги «Magistra Vitae: Розмови про історію з Сергієм Плохієм»
Погортати книгу можна тут.
Участь беруть:
– Сергій Плохій, український та американський історик, професор української історії та директор Українського наукового інституту Гарвардського університету, фахівець з історії Східної Європи;
– Тетяна Ярошенко, в. о. президентки Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА);
– Наталя Шліхта, завідувачка кафедри історії НаУКМА;
– Оля Гнатюк, історикиня, літературознавиця, перекладачка, професорка Варшавського університету та НаУКМА;
– Леонід Фінберг, соціолог, дослідник культури, директор Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства, член Виконавчої ради Українського ПЕН-клубу;
– Євген Глібовицький, український політолог, експерт із довготермінових стратегій, член Несторівської групи, засновник аналітичного центру pro.mova.
Модерує семінар Костянтин Сігов, директор Центру європейських гуманітарних досліджень НаУКМА і видавництва «Дух і літера», консультант із питань релігії та стратегічного планування ДЕСС.
Співорганізатори події:
– Національний університет «Києво-Могилянська академія»
– Український інститут Гарвардського університету
– науково-видавниче об’єднання Дух і літера
– Нова бібліотека Софії-Мудрості
Медіапартнер: Історична правда
Трансляція відбуватиметься на ФБ-сторінках видавництва «Дух і літера» та Нової бібліотеки Софії-Мудрості
ТЕЗИ
виступу Сергія Плохія
Тяглість традицій
- частково створюється за рахунок міфологізованої історії (ідеалізація «бабусі Австрії», наприклад)
- частково за рахунок переданої у практиках європейською традиції — вміння самоорганізації, участь у змагальних виборах і т.д.
Участь у спільних політичних та культурних процесах
- залучення до інститутів станової демократії (Річ Посполита та держави міжвоєнної Європи)
- активна участь у процесах реформації та контрреформації
- формування модерного українського проекту під впливом польського та італійського проектів
- присвоєння та адаптація європейських ідеологічних течій від комунізму до фашизму
- участь провідних дисидентів у русі прав людини
Фактори, які сприяли участі у європейських рухах та адаптації західних впливів на українському ґрунті
- географія (близькість до Центральної Європи)
- формування українського проекту зразу на дві імперії, Центральноєвропейську Габсбургів та Євразійську Романових
- боротьба за автономію та незалежність у Російській імперії, а згодом Радянському Союзі потребувала моделей, які би протистояли б моделям Санкт-Петербурга та Москви
- український регіоналізм, викликаний у тому числі, входженням частини земель до центральноєвропейських держав створив умови демократичного розвитку
Підсумковий аргумент: демократія як один із маркерів європейськості є одночасно результатом європейських впливів і витоком наших власних історичних, культурних та соціальних традицій та процесів.