Про моральні орієнтири: лекція Владики Бориса (Ґудзяка) з циклу «Духовні цінності людини»

2 вересня 2021 у Києво-Могилянській академії відбулася традиційна на початку навчального року подія — лекція з циклу «Духовні цінності людини», яку прочитав Владика Борис (Ґудзяк).

Ця лекція – розмова про моральні орієнтири, ціннісні підвалини життя, відповідальність перед собою, родиною, країною. Власне, про те, що допомагає могилянцям впевнено почуватися в динамічному світі та сміливо йти назустріч викликам майбутнього.

Трансляція лекції відбувалася онлайн: на сторінці НаУКМА у Фейсбук та на Ютьюб-сторінці.

Владика сказав багато надзвичайно важливих, наставницьких слів, які підтримують і надихають не лише могилянців, але й усіх небайдужих до загальнолюдських морально-ціннісних орієнтирів та долі власної країни.

На початку лекції Владика Борис звернувся до першокурсників з натхненними словами про важливість людських цінностей: «Університетський досвід — це не є лише знання. Бо історія показує, що знання без любові може бути небезпечним. Ці роки для того, щоб ви цілісно розвивалися: і думка, і душа, і дух, і серце. Я хочу побажати вам тих цінностей, які допоможуть вам вільно кохати, бути вірним подругом у подружжі, добрим батьком або доброю матір’ю, відповідальним громадянином… Ця лекція має за мету нагадати важливість цінностей і центральної людської особи, тобто тебе як людини…»

Наостанок Владика додав: «Я бажаю, щоб у вас була увага до цінностей. Перелічувати, називати їх будете ви. Зокрема, коли вони ставатимуть чимраз живіші для вас, у ваших стосунках і в прикладах тих, які вас оточують, вас провадять. Нехай Господь благословить ваше навчання. Ви, дійсно, є перлиною, ви є скарбом в Божих очах. Кожна волосинка на ваших головах порахована. Ви святі. Ви гідні. Я бажаю вам купатися у цій свідомості та нею ділитися з ближніми…».

Бібліотека NewLib виокремила з лекції думки Владики Бориса, що надихають творити добро і любити. У цих живих словах відчувається щира любов до людини, вболівання за долю країни.

***

Вчіться відкладати гаджети, страх, всякі гіперстимулювання для того, щоби знаходити щодня спокій, мир, щоб почути, як Господь говорить у вашому серці, почути своє глибинне покликання, щоб відновлювалася ваша гідність.

Найбільша цінність — це є людина. Боротьба, яка артикулювалася на трьох майданах, це є боротьба за людську гідність, за те, щоб наші політики, наші суди, наша міліція, наше суспільство визнали Богом дану гідність кожної людини. Нам потрібні добрі закони, добре розвинута економіка, нам потрібна прониклива освіта і наука: і ви будете до цього прикладатися.

Ми, які за Святим Письмом створені на образ і подобу Божу, є особами, і тому ми потребуємо стосунків. Тому цінності стають правдивими у відношеннях, у зустрічі, у співпраці, у взаємному служінні людей. У цих стосунках людина стає людиною. Людина потребує інших. Духовно жити не можна самому.

Коли я комусь допомагаю — я ніколи не помиляюсь. Навіть якщо мене потім використають, я зробив правильно. Коли ми служимо — ми окрилюємось. Якщо моя гідність терпить від низької самооцінки оточення, то краще не думати про це, а просто діяти: відкриватися на іншого, служити іншому, комусь допомогти, до когось подзвонити, когось потішити, обійняти. І ці конкретні акти любові стають такими стимулами, які мене дієво переконують і про мою гідність, і про Богом визначену гідність інших людей. Це помагає жити коли важко, і дає велику силу коли є поклик до великої справи.

Вірте в таїнство! Включайте точні науки, але повірте в цей скарб вашої душі. Повірте в усмішку цього товариша, в красу цієї товаришки. Це таїнство, яким є людина, бо воно віддзеркалює Боже таїнство.

Живіть в надії. Надія це не є оптимізм. Надія — це глибока чеснота; це постава, в якій ми кажемо: важко, іноді здається, що неможливо, але я йду вперед, бо я вірю в таїнство, в благословення, в свою гідність, в те, що Господь благословив мене і всіх, навіть тих, які стоять мені як перепона на дорозі.

Любов це є акт, коли ми віримо, живемо з надією і відкриваємось. Не захищаємося, а відкриваючись, ідемо до іншого з бажанням зустрітися, поділитися, прислужити і помогти.

Ці три чесноти є ключем для нашого духовного і суспільного життя; для того, щоб ми дійсно стали повноцінними людьми.

Поділитися

Поділитися на facebook
Поділитися на telegram
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin
Поділитися на email
Поділитися на print

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *