Про сучасні виклики, що стоять перед Церквою, і шляхи їх подолання

У чому полягає вирішальна відповідальність християнської віри та головна відповідальність християнської Церкви в сучасному суспільстві? Якою є умова людяності сучасного суспільства і як це пов’язано з поняттям свободи?

Відповіді шукайте у нашій добірці цитат із книги кардинала Курта Коха «Християни в Європі: нові шляхи передання віри».

***

Сучасне суспільство тільки тоді стане людяним, коли принцип свободи нерозривно з’єднається з усвідомленням того, що право окремих людей на свободу є неподільним, а головне, що власне право на свободу має включати безумовне «так» щодо свободи інших людей.

с. 121.

Християнська віра являє собою джерело, з якого може народжуватися й пишно розквітати солідарність… Знову наповнити спорожнілі комори сьогоднішніх вільних суспільств міцною силою солідарності — ось у чому полягає вирішальна відповідальність християнської віри і церковної спадкоємності віри.

с. 125-126.

Якщо спроба і спокуса умовляння завжди носить авторитарний і тоталітарний характер і має на меті нав’язати свою точку зору іншій людині, то мистецтво переконання виявляє себе у вільній пропозиції партнерові почати спілкування, вступити в живодайний діалог заради спільного пошуку істини.

с. 127.

В сучасному вільному суспільстві головною запорукою спадкоємства віри в розумінні невідкладного завдання з порятунку людських цінностей стає елементарна здатність і готовність до діалогу. Конкретно це означає, що в умовах сьогоднішнього плюралістичного суспільства слід відмовитись від внутрішньотеологічної і внутрішньоцерковної риторики авторитетних директив і типових для внутрішнього етосу християнської Церкви напучень.

с. 127.

Головна відповідальність християнської Церкви у зв’язку зі скрутним станом, в якому перебувають людські цінності в сучасному суспільстві, полягає в надійному відродженні найвищої християнської переконаності в людській гідності і в послідовному виконанні постулату, на якому неодноразово наголошував папа Йоан Павло ІІ: людина є основним «шляхом Церкви».

с. 128.

Поділитися

Поділитися на facebook
Поділитися на telegram
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin
Поділитися на email
Поділитися на print

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *