Сім сучасних думок про священство, любов, єдність та відкритість

Твори цих сучасних богословів є спільним надбанням і для православних, і для греко-католиків.

Наводимо сім цитат із творів сучасних богословів, які обрали з творів архім. Кирила Говоруна, о. Андрія Дудченка, Олександра Філоненка, о. Володимира Сміха та о. Георгія Коваленко студенти Київської православної богословської академії.

Покликання священства у християнських спільнотах полягає в тому, щоб не експлуатувати обмеження доступу до священного, а допомогти членам спільноти якнайповніше використати повноту благодаті, даної Христом усім без міри.

Джерело: архім. Кирило Говорун. «Риштування Церкви»

Ми не можемо досягнути любові самі, вона подається нам в Церкві через ближніх. У взаємному русі назустріч один одному ми стаємо причасниками любові Христової і братами у Христі. Входження любові в серця вірних робить реальними подальші священнодії Євхаристії, бо тільки «зодягнувшись у любов» ми можемо здійснювати спомин Христа і бути причасниками Його Тіла і Крові.

Джерело: прот. Андрій Дудченко. «Євхаристія: минуле, сучасне, вічне»

Єдиний міст між дією Божою і нами – це подяка, тому що через подяку ми формуємо себе, подяка – це те, що не дозволяє нашому життю піти в марноту буденності.

Джерело: Олександр Філоненко. «Спілкування і подяка в євхаристійній антропології
митрополита Сурозького Антонія»

Любов — єдина сила, яку можна застосовувати до людей. Без любові будь-який зв’язок між людьми буде штучним. «Добре робить той, хто більше служить громаді, ніж своїй власній волі… Той, хто має правдиву і щиру любов, не шукає себе ні в чому.

Джерело: прот. Володимир Сміх. «Труди КДА (2015)»

Відкрите православ’я — це соборноправна спільнота православних християн з відкритою громадянською позицією, які займаються освітою і просвітою та, спираючись на традиції Православ’я та сучасне знання, намагаються втілювати біблійні цінності у власному житті та спільних проектах.

Джерело: прот. Георгій Коваленко

Усі ми говоримо про єдність, але іноді ми розуміємо її в абсолютно середньовічному, первісному варіанті. Але у єдності має бути багато вимірів, і це не обов’язково адміністративне об’єднання всіх в одну організацію. Ми вже це проходили. Єдність насправді може бути у різноманітті і в діалозі, бо діалог дає можливість єдності. Якщо ми говоримо, наприклад, про заповідь «Не вбий», то це ж не тільки про зброю і смерть. Це, в тому числі, про те, що конфлікти мають вирішуватися в діалозі, і ми не застосовуємо насильства, коли вирішуємо конфліктну ситуацію.

Джерело: прот. Георгій Коваленко. Інтервю виданню Укрінформ

Зібрання людей у любові та єдності являють тіло Христове.

Джерело: Іван Зізіулас. «Церква та Євхаристія»

Поділитися

Поділитися на facebook
Поділитися на telegram
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin
Поділитися на email
Поділитися на print

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *