Наприкінці ХХ ст. після десятиліть холодної війни і локальних конфліктів внаслідок глобальних міждержавних суперечок у світі з’явилася надія на встановлення великого миру. Однак цього не сталося. Навпаки, вибухнули нові найрізноманітніші конфлікти. У їхньому врегулюванні дуже часто брала участь Спільнота святого Егідія. У книзі «Творити мир» під редакцією Роберто Мороццо делла Рокка Андреа Ріккарді, засновник Спільноти, говорить про принципи, завдяки яким вдавалося досягти миру в різноманітних ситуаціях.
Переклад тексту з італійської здійснив Юрій Ліфансе.
Спільнота святого Егідія — це не організація християн, які працюють у своїй власній країні. Це міжнародна географічно та за локаціями організація, яка діє в різних частинах світу, в тому числі і дуже далеких від Риму…
Спільнота святого Егідія самостійно вибирала галузь і способи своєї роботи. У різних миротворчих діях Спільнота проявила свою здатність співпрацювати з різними урядами і міжнародними організаціями, але при цьому дійсно приймати свої власні рішення і діяти вільно, поза зв’язком з національними інтересами, керуючись, перш за все, прагненням досягти миру в країні, ураженій війною.
Італійський журналіст Ігор Манн з симпатією назвав спільноту «ООН з Трастевере», щоб підкреслити її міжнародний вимір, який парадоксальним чином пов’язаний з її сімейним укладом і римським характером. ЇЇ діяльність не вичерпується дипломатичними і миротворчими справами, у неї багате і різноманітне життя. Перш за все, це християнська спільнота — саме віра і євангельське натхнення знаходяться в осерді її існування та є джерелом її єдності.
Спільнота святого Егідія перебувала в центрі різних ініціатив у сфері міжрелігійного діалогу та діалогу між віруючими і невіруючими. Можна згадати про деякі значні події, такі як діалог між сходом і заходом, основними учасниками якого були Спільнота святого Егідія та ісламський університет Аль-Азхар у Каїрі. Багато зустрічей проводиться між християнами різних конфесій з питань християнської єдності, на теми бідних і бідності, у спільних роздумах про центральні аспекти життя віруючих. У містах, де особливо сильною є напруженість між різними релігійними світами, Спільнота святого Егідія організовувала робочі групи з представників різних християнських і мусульманських традицій, щоб досягти мирного рівня спільного проживання.