Свобода – це рідкісна й крихка рослина: ТОП-5 думок від засновника монетаризму

У відомій книзі «Капіталізм і свобода» Мілтон Фрідман задається важливим для громадянського суспільства питанням: чи можемо ми довіряти обіцянкам уряду, якщо це порушує нашу особисту свободу? Автор обґрунтовує свою економічну філософію, згідно якої здоровий капіталізм послуговує засобом досягнення економічної та політичної свободи, які за твердженням М. Фрідмана нерозривно взаємопов’язані.

За думкою автора «принцип невтручання» є інструментом зменшення впливу держави на економічні справи, збільшуючи тим самим роль індивідуумів. У вступі до книги Фрідман зазначає: «Для вільної людини її країна має бути сукупністю індивідуумів, які її складають, а не якоюсь вищою інстанцією. Вільна людина пишається спільним набутком і зберігає вірність загальним традиціям. Однак вона дивиться на державу як на засіб, знаряддя, а не як на джерело милостей і дарунків і аж ніяк не на пана й Бога, яким слід сліпо підкорятися та покірно слугувати. Вільна людина не визнає жодної національної мети, якщо вона не є консенсусом цілей, до яких громадяни прагнуть поокремо. Вона не визнає жодного національного завдання, якщо та не є консенсусом завдань, яким поокремо слугують громадяни».

До уваги читачів бібліотеки NewLib – п’ять цитат Мілтона Фрідмана, що допоможуть більш глибоко зрозуміти принципи взаємовідносин між державою і громадянами, які прагнуть жити в демократичній і вільній країні.

***

Вільна людина не питатиме ні про те, що може зробити для неї її країна, ні про те, що вона сама може зробити для своєї країни. Натомість вона спитає: «Що я та мої співвітчизники можемо зробити за допомогою держави задля того, щоб нам легше було виконувати власні індивідуальні обов’язки, домагатися власних окремих цілей і, передусім, захищати нашу свободу?» Окрім цього питання, вона поставить інше: «Як ми можемо запобігти тому, щоб створена нами держава перетворилася на Франкенштейнового монстра і занапастила ту саму свободу, котру ми довірили їй охороняти?» Свобода – це рідкісна й крихка рослина. Розум запевняє нас, а історія підтверджує, що головною загрозою свободі є концентрація влади.

с. 24.

Держава необхідна для збереження нашої свободи, і вона ж є знаряддям, за допомогою якого ми можемо користуватися цією свободою, проте, все-таки якщо влада концентрується в руках політиків, вона перетворюється на загрозу нашій свободі. Навіть якщо ті, до чиїх рук спершу потрапила влада, будуть людьми доброї волі і навіть якщо ця влада їх не розбестить, пізніше вона і принадить, і виплекає людей цілковито іншої породи.

с. 24.

Потреба в державі виникає через те, що абсолютної свободи не буває. Хоч якою привабливою видається анархічна філософія, у світі недосконалих людей анархія нездійсненна. Свобода однієї людини може входити у конфлікт зі свободою іншої, і коли це відбувається, чиюсь свободу доводиться обмежувати, щоб зберегти свободу тієї другої людини; як висловився одного разу член Верховного суду, «моя свобода рухати кулаком повинна бути обмежена відстанню до вашого підборіддя».

с. 58.

Свободи є сенс домагатися лише для людей, котрі спроможні за себе відповісти. Ми не віримо у свободу для психічнохворих і дітей. Не можна уникнути необхідності проводити розмежування між дієздатними і недієздатними індивідами, та це не означає, що наша кінцева мета – свобода – є за суттю своєю поняттям неоднозначним. Патерналізм неминучий стосовно тих, хто не відповідає за свої вчинки.

с. 69.

Ті з нас, хто вірить у свободу, мають так само вірити й у свободу людей робити помилки. Якщо людина свідомо обирає життя сьогоднішнім днем, використання всіх своїх статків для сьогоднішніх утіх і навмисно прирікає себе на безрадісну старість, яке ми маємо право їй заважати? Ми можемо сперечатися з нею, намагатися переконати її, та хіба в нас є право насильницьки утримувати її від просування обраним шляхом? Хіба не може трапитися так, що має рацію вона, а ми помиляємося? Сумирність є ознакою доброчесності людини, яка вірить у свободу; зверхність – характерна ознака патерналіста.

с. 297.

Поділитися

Поділитися на facebook
Поділитися на telegram
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin
Поділитися на email
Поділитися на print

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *