«Інколи мені здається, що істинна мудрість – поза національності, але слухачі, або ті, хто дотримується цих настанов, мають національність. Сама філософія – це наче риба, що плаває у воді чи літає у небі, або ходить по планеті. І важливо те, який саме рибак зловив цю рибу, і як подає її світові, – тим, хто не вміє ловити рибу, але любить милуватися їхньою грою…» – так коментує свій вибір член Національної спілки письменників України, бібліограф та перекладач Анушаван Месропян.
1. Левон Хечоян «Ладанові дерева» Повість та оповідання. – Львів: Срібне слово, 2012. – 144с.
Повість “Ладанові дерева” завдяки мотиву пам’яті Роду і знаковості Жінки (як найстаршої постаті й насамперед Берегині) буде особливо близький українському читачеві. Образ Жінки як основи Роду, Праматері, прародительки у Левона Хечояна дуже виразний.
2. Давид Сасунці: Вірменський народний епос / пер. укр. мовою В. Кочевського. – К.: Дніпро, 2003. – 176 с.
Чи є на світі справедливість, чи зникло зло з лиця землі, чи світ змінився на краще?.. Ось які питання тривожать головного героя епосу – Мґера Молодшого. На мою думку, ці віковічні, універсальні питання і пошуки своєї відповіді на них будуть близькими і для українського читача…
Давид Сасунці – це справжній супермен!
3. Вірменська класична поезія. Антологія / пер. укр. мовою, упорядк. та ред. В. Кочевського, Г. Татосяна – К.: Дніпро, 1988. – 407 с.
Антологія містить найдовершеніші зразки вірменської класичної поезії, характерні для півторатисячного шляху розвитку літератури Вірменії, починаючи від Месропа Маштоца (361-440) аж до Вагана Теряна (1885-1920). Для українського читача ця антологія приваблива тим, що дає можливість ознайомитися з колискою вірменської літератури і поезії.
4. Давид Анахт (Непереможний): кінець V століття – перша половина VI століття.

Ім’я «Непереможний» отримав через численні перемоги у філософських диспутах. Він зіграв вирішальну роль у формуванні проблем та термінології у вірменській світській філософії. Крім того Давид писав ще церковні пісні – хорали.
Раджу почитати наступні книжки цього славетного вірменського філософа:
- Визначення філософії. / пер. з давньовірменської, передмова і коментарі С. С. Аревшатяна. Єреван, 1960.
- Тлумачення Аналітики Аристотеля / пер. з давньовірменської. С. С. Аревшатяна. Єреван, 1967.
- Аналіз Вступу Порфирія / пер. з давньовірменської, передмова і коментарі С. С. Аревшатяна. М., 1975.
5. Саят-Нова. Вірші. Пісні. / Вірменська класична поезія. Антологія / [упоряд. та редагування: В. Кочевського, Г. Татосяна]. – Київ, 1988. – 407 ст.
Центральне місце у творчості Саят-Нови займала соціальна та любовна лірика, яка не залишить байдужим нікого.
